Скиньте того дурного кожуха!

Дуже прикро, що й досі Шевченко постає у нас стихійним генієм-самоуком, людиною неосвіченою, як у спогадах Мікешина чи Тургенєва та й навіть у рецепції Драгоманова. Це неправда.

Для того, щоб з"явився Шевченко, мали бути опубліковнаими не тільки народні пісні й думи в записах Максимовича чи Срезневського, не тільки "Історія Русів" чи й козацькі літописи, що вплинули на поезію Шевченка меншою мірою, а й історії Малої Росії чи Малоросії Бантиша-Каменського й Маркевича. Більше того -- мав бути й "не той читач", тобто який не до кінця розумів Шевченка, з числа зрусифікованого укр. дворянства, який насправді все ж став першим вдячним читачем Шевченкових творів.

А ще є чимало нез"ясованого, бо фольклор про події в Батурині тупо знищувався в Рос. імперії, як і розповсюджувалися фальшиві думи про Петра І і Мазепу -- росіяни завжди любили усілякі фальшиві підробки. Однак сліди справжнього фольклору можна помітити ще й нині.

От, напр., у "Великому льосі" сказано: "Сулу в Ромні загатила / Тілько старшинами / Козацькими". У Шевченка події в Батурині накладалися на пізнішу каральну експедицію Меншикова у Ромни. Цікаво, що шведський історик-аматор А. Фриксель у своїх начерках зі шведської історії, які стали доступними в Росії у німецькому перекладі лише у 1850-их, ними, до речі, користувався й Костомаров при написанні своєї історичної розвідки про Мазепу, стверджував, що «Меншиков звелів прив’язати до дощок трупи начальних козацьких людей і пустити по річці Сейму, щоб вони подали вістку іншим про погибель Батурина».

Такий збіг (прикметно, що в обох випадках ідеться про козацьких старшин) може свідчити про наявність спільного для Шевченка й А. Фрикселя джерела, швидше за все усного передання, яке вони незалежно один від одного ретранслювали, але ми цього джерела вже не маємо.

Роксана ХАРЧУК