Європу з казахами познайомили Залеський і Шевченко
Вперше Європа дізналася про казахів (у 19 ст. їх називали киргизами) з альбому польського засланця і приятеля Тараса Шевченка Броніслава Залеського, який у 1865 р., емігрувавши до Франції, видав за власний кошт альбом "La vie des steppes Kirghizes" ("Життя киргизьких степів").
У цьому альбомі, що обіймає 22 офорти самого Залеського з коментарями, вміщено також малюнки Шевченка. Цікавими є роботи обох мистців, на яких зображено один і той же краєвид. Шевченко малював акварелі, Залеський натомість віддавав перевагу офортові. Залеський був найближчим приятелем Шевченка у війську, обоє мали вразливу натуру, були мистцями, Залеський художником-аматором. Вони жили серед казахів не як туристи і не як солдати імперської армії, хоча формально й були ними, а як політичні засланці російського царя. Обоє цілком у романтичному дусі (за Гердером) уважали, що кожний народ покликаний в історії бути самим собою, виявляти власну індивідуальність. Тяжко казахам відстояти власне обличчя, але воно не є вигаданим. Шляхи революційності і поступу не містичні, а реальні.
Про це і свідчить альбом "Життя киргизьких степів". Сепія Шевченка "Тріо" ("У юрті") репродукувалася у цьому альбомі. Знаходиться у Національному музеї в Варшаві.
Роксана ХАРЧУК
У цьому альбомі, що обіймає 22 офорти самого Залеського з коментарями, вміщено також малюнки Шевченка. Цікавими є роботи обох мистців, на яких зображено один і той же краєвид. Шевченко малював акварелі, Залеський натомість віддавав перевагу офортові. Залеський був найближчим приятелем Шевченка у війську, обоє мали вразливу натуру, були мистцями, Залеський художником-аматором. Вони жили серед казахів не як туристи і не як солдати імперської армії, хоча формально й були ними, а як політичні засланці російського царя. Обоє цілком у романтичному дусі (за Гердером) уважали, що кожний народ покликаний в історії бути самим собою, виявляти власну індивідуальність. Тяжко казахам відстояти власне обличчя, але воно не є вигаданим. Шляхи революційності і поступу не містичні, а реальні.
Про це і свідчить альбом "Життя киргизьких степів". Сепія Шевченка "Тріо" ("У юрті") репродукувалася у цьому альбомі. Знаходиться у Національному музеї в Варшаві.
Роксана ХАРЧУК
Читайте також |
Коментарі (0) |