реклама партнерів:
Головна › Новини › ПОЛІТИКУМ

Шпигунський скандал з росіянами в Італії

Викриття у Римі минулого вівторка шпигунської оборудки за участю італійського військового та двох російських дипломатів не стало несподіванкою, зважаючи на активну діяльність кремлівських розвідників в країнах ЄС. Несподіваним у цій історії оглядачі вбачають принаймні два моменти.

Перший стосується небувало оперативної та жорсткої реакції Італії, яка розпорядилася протягом доби видворити російських агентів. Вони у четвер вже залишили країну. У цьому вбачають провідну роль прем’єр-міністра Маріо Драґі. На думку оглядачів, він успішно склав іспит на перше випробування Росією. Другий дивний момент пояснити наразі важче, а саме: чому Москва пішла на такий демонстративно недружній крок стосовно країни-члена НАТО, яка навіть за геополітичної бурі тримає відкритими двері для росіян. Як виглядає, музика міняється і на схилах Тібру.

Якби Вальтера Біота, 56-літнього капітана військово-морських сил, спіймали на гарячому з російським засланцем ще кілька місяців тому, наслідки інциденту були б мінімізовані. На цьому сходяться більшість аналітиків як з проросійськими поглядами, так і ліберальних переконань.

Два попередні популістські уряди Джузеппе Конте запам’яталися лукавою зовнішньою політикою, неспроможною протидіяти тиску «московських друзів». Для прикладу варто згадати шпигунський випадок 2019 року. Російський підприємець Александр Коршунов, обвинувачуваний у промисловому шпигунстві, був арештований італійськими силовиками у Неаполі за мандатом ФБР Сполучених Штатів. Фактом дуже обурився президент Росії Володимир Путін і втрутився у справу. Потім сталося з легкої руки тодішнього міністра юстиції Італії Альфонсо Бонафеде агент був екстрадований не важко здогадатися куди – до Росії.

Фактор Драґі
Нині ж констатують кардинально інший сценарій як у Римі, так і в Брюсселі та Вашингтоні. Іншими словами, росіянам дали зрозуміти, що вони дуже перегнули палицю.

«Італія після трьох останніх років непевності у зовнішній політиці нарешті зайняла доволі чітку позицію. З приходом президента Джо Байдена відновилася спіпраця між ЄС та США. Нині Рим не хоче заплющувати очі, він подає сигнал, що ситуація змінилася, і в цьому заслуга європеїста Маріо Драґі. За попередніх урядів кейс би закрили однозначно», – коментує для Радіо Свобода Федеріґо Арджентієрі, професор сучасної історії та політології John Cabot University в Римі.

Півтора місяці тому, виступаючи у сенаті новоспечений глава уряду Драґі охарактеризував свій кабінет «переконливо європеїстичним й атлантичним» та висловив стурбованість порушенням прав громадян в Росії. Минулого тижня Драґі приборкав бажання низки обласних керівників проявляти надмірну ініціативу щодо закупівлі або виробництва російської антиковідної вакцини «Спутник V». Російські емісари після масштабної минулорічної гуманітарної допомоги Італії на початку пандемії, взялися тепер вкрай активно пропагувати на Апеннінах свою вакцину. Прем’єр сказав, що допоки не буде дозволу на її використання з боку європейських регуляторів, слід бути обачними з підписанням угод на застосування цієї вакцини в Італії. «Ми повинні завжди шукати координації на європейському рівні», – сказав глава уряду Італії Маріо Драґі.

Сильна реакція Рима
Сробу продати за 5 тисяч євро важливу державну та міжнародну інформацію про телекомунікаційні системи та командування НАТО міністр закордонних справ Італії Луїджі Ді Майо назвав «надзвичайно тяжким ворожим актом» стосовно Італії з боку Росії. Дехто з Москви обіцяє відповідні симетричні заходи з видворення двох італійських дипломатів (або одного з огляду на дружні відносини з Італією, однак навряд це входить до планів Кремля).

Найбільше, що болить Росії, попри скандал, зберегти добрі двосторонні зв’язки. На цьому наголосив російський посол в Римі Сергей Разов, висловивши позірний жаль з того, що сталося. Як вважають окермі оглядачі, на перший погляд, росіяни не налаштовані на загострення двостороннього конфлікту, хоч і добряче розізлилися на історично поблажливих до них італійців.

Ще більше розчарування й невдоволення панує в італійських владних кабінетах, констатує у розмові з Радіо Свобода політолог Джермано Дотторі.

«Ця історія всім італійським політикам стала поперек горла, незалежно від кольору їхніх партій. Я вважаю це найбільш серйозною операцією шпигунства в Італії з часів завершення Холодної війни між СРСР та США. Усі засуджують цей факт, але я не помічаю бажання розірвати відносини з Росією. Закордонна політика Італії є постійною в тому плані, що за будь-якої ситуації Рим тримає відчиненими канали для діалогу з росіянами. Це частково через бізнес-інтереси, але взагалі Італія не схильна займати сильну позицію стосовно потужних світових гравців», – говорить Джермано Дотторі, науковий радник геополітичного часопису Limes, де часто друкують статті в руслі кремлівської ідеології.

Слабка протидія російському втручанню
Шпигунські операції на території Італії, як і в решті країн, мають давню історію, нагадує Радіо Свобода інший експерт Серджо Джермані, автор низки досліджень про гібридне втручання Росії у політику, бізнес та медіа Італії. «В країні активні інші подібні операції, цей факт демонструє лише верхівку айсберга. Певно, така сильна реакція Рима пов’язана із суворим стилем керівництва чинного прем’єра-європеїста. Не виключаю, що був наказ від НАТО чи Брюсселя дати сигнал Москві, мовляв, чого-чого, а цього терпіти ми не будемо», – вважає пан Джермані, директор Інституту політологічних і стратегічних студій Джіно Джермані.

Він зауважує, що італійські розвідувальні служби володіють достатньою інформацією щодо сучасних загроз з боку Росії та на загал свідомі, наскільки небезпечною є для країни така гібридна діяльність іноземної держави, в тому числі й шпигунство. Власне, і викриття римської операції стало свідченням ефективної діяльності італійської контррозвідки. Але на інших рівнях, зокрема військовому та політичному, такого розуміння явно бракує. «Політики останніми роками гальмували ініціативи протидії російському шпигунству та загрозам втручання Росії. Думаю, нині лише Драґі доволі свідомий того, про що йдеться насправді», – каже експерт Джермані.

30 березня 2021 під вечір у периферійному районі Рима на парковці біля супермаркету карабінери арештували італійського капітана Вальтера Біота, коли він передавав російському підданому Дмітрію Острокову електронний ключик usb із копіями документів. Там містилася секретна інформація про стратегічні зони командування в Іраку, Афганістані, Лівії та Лівані. За таку послугу росіянин дав італійцю 5 тисяч євро, упакованих у коробки з-під цукерок. Вальтеру Біоту загрожує 15 років неволі за обвинуваченням у продажу таємної військової інформації не лише власної країни, а й Північно-атлантичного Альянсу.

Шпигунську діяльність італійські спецслужби відстежували чотири місяці. Висловлюють припущення, що за цей період Біот міг покласти до кишені 40 тисяч євро. Ідеологічні мотиви операції наразі відкидають. Дружина арештованого і його колеги кажуть, що чоловік переживав сімейну фінансову скруту. Він був надійним та доволі обережним працівником спецпідрозділу міністерства оборони Італії, відгукуються співробітники.

Раніше в березні шпигунська мережа була викрита у Болгарії. У наручниках опинилися п’ятеро військових, звинувачених у передачі інформації росіянам. У грудні минулого року з Нідерландів були вислані двоє російських дипломатів, залучених до шпигунства. У серпні французький вояк із бази НАТО в італійському Неаполі був арештований через шпигунство на користь Росії.

Наталка Кудрик, Радіо "Свобода"



Теги:шпигуни, Італія, російська агресія


Читайте також



Коментарі (0)
avatar