реклама партнерів:
Головна › Новини › Проблема

Селянин бідний через урожай багатий?

Наш Поліський край, а особливо Менщина, давно славиться високими урожаями овочів. Були часи, коли лише в райцентрі працювали два потужні переробні підприємства — консервний завод і завод продтоварів. Плюс до цього консервний завод у Стольному. Господарства вирощували городину на десятках гектарів: огірки, помідори, капусту, моркву, буряки, кабачки, цибулю. Вирощене відвозили споживачам як у свіжому, так і в переробленому стані у вигляді консервів. Але у 1990-их роках овочева спеціалізація занепала, переробні підприємства збанкрутіли і закрились. Невигідно стало вирощувати ті ж капусту чи моркву — витрати великі, а скільки мороки з реалізацією!

Інша справа — картопля. Яким би не було літо — дощовим чи спекотним, крохмалиста на Поліссі родить завжди. Інша справа, що врожаї бувають різними — щедрими і не дуже. Приміром, 2010 року через аномальну спеку картопля не вродила, тому вартість насіннєвого матеріалу навесні 2011 року доходила до 6 – 8 гривень. А літо 2011 виявилося більш сприятливим для овочів, хоч і далеко не ідеальним для отримання якісної картоплі.

— Урожай овочів у 2011 році дійсно непоганий, — каже начальник відділу рослинництва управління агропромислового розвитку Менської РДА Володимир Таргонський. — Але через надто дощове літо на посівах крохмалистої швидко росли бур’яни, затримувалося випаровування вологи. У таких умовах найменше пошкодження бульб шкідниками веде до гниття.
Що стосується обсягів площ під посівами картоплі, то у великих господарствах району вони були навіть менші, ніж у 2010-му, десь на 150 гектарів. У населення, звичайно, посіви більші. Але якщо у сільгосппідприємствах та фермерських господарствах давно напрацьовані зв’язки на збут продукції, то прості громадяни вирощене збувають стихійно. Ринкова економіка не передбачає планових посівів, як це було в радянські часи. Тобто сільгоспвиробники, які навесні збираються сіяти якусь культуру на продаж, мають наперед знати, куди діватимуть свій урожай.

— А як із посівами гречки та проса, на які через минулорічний неврожай мали дефіцит?

— Під ці культури сіяли більші площі. Та й урожай отримали вищий. Тож дефіциту круп’яних культур не буде. Капуста, морква, буряк теж добре вродили, а от із їх збутом були проблеми. Пізні зернові, особливо кукурудза, дали рекордний урожай. Середня урожайність картоплі перевищила 220 центнерів з гектара.
А як розпоряджається вирощеним багаторічний фермер з Мени Петро Перепечай?

— Довелося скидати ціну на картоплю і продавати — іншого виходу не бачу. До морозів ціни не зростали. Вирощую бульби на 49 гектарах.

— Із реалізацією як — чи сподіваєтесь на сприяння держави, чи, може, заготівельні організації закуповуватимуть?

— Самі ж фермери на південь картоплю не возять. Щодо іншої підтримки, то, як нині кажуть, спасибі жителям Донбасу. У мене залишилися старі зв’язки з ними та південними областями, на них і сподівався.
Дещо інший підхід до вирощеного врожаю крохмалистої демонструють жителі Менщини, в яких в обігу — до гектара землі.
Анатолій Олійник, колишній заступник голови райдержадміністрації:

— Цього року витрати на вирощування картоплі в мене були великі — довелося купувати насіння. Урожай добрий, але про здачу за копійки не могло бути й мови. Я маю просторий погріб, отож відсортували бульбу і поклали на зберігання. Маю надію, що взимку і навесні ціни на картоплю зростуть. Бо не такий уже високий урожай отримали в усіх регіонах нашої держави. Та й зі зберіганням бульби в багатьох виробників проблеми.

Валерій МАГУЛА

Повністю стаття опублікована в газеті "Сіверщина" за 5 січня



Теги:зберігання овочів, картопля, Менський район, Валерій Магула


Читайте також



Коментарі (0)
avatar