Дамо раду колораду
Незважаючи на вкрай смішні ціни на картоплю, селяни області все ж запорали нею значні площі. На що сподіваються цього року, сказати важко. Як і про те, чи поліпшиться цінова політика в державі відносно сільгосппродукції.
Тож і діють за принципом: «Минулорічний урожай на звалище викидай, а про наступний дбай». Нині у розпалі такі невідкладні роботи, як боротьба з колорадським жуком та фітофторозом. Про деякі особливості цієї справи у бесіді нашого кореспондента з начальником Державної інспекції захисту рослин Менського району Володимиром Миколайовичем Савченком.
- Менський район колись називали картопляним Донбасом. У 70-80-х роках минулого століття кожен колгосп вирощував сотні гектарів бульб. З реалізацією теж особливих проблем не було. То невже після минулорічного і цьогорічного обвалу цін на картоплю господарства і далі не скорочують площ під цю культуру?
- Та ні. Порівняно з минулими роками посівні площі під картоплею зменшуються як у великих господарствах, так і в населення. Цьому сприяє і нестабільна цінова політика на ринку картоплі. І все ж сільгоспвиробниками, колективами господарств всіх форм власності картоплею запорано близько 1,5 тисячі гектарів, а у населенням - в межах 4,5 тисячі. А дехто ще й у середині червня садив картоплю. Причина затягування цих робіт не лише у рясних дощах, а у тому, що в багатьох господарствах залишились нереалізовані бульби. Щоб їх не викидати - висаджують у грунт. Найбільше крохмалистою запорали ТОВ «Агроресурс-2006» с.Киселівка – 250 гектарів, ЗАТ «Інтерагросистема» - 200, фермерське господарство Бутенка, с.Дягова – 190, СК «Авангард» та СК «Феськівський» - по 97 гектарів. Але це дані на 1 червня, тож площі можуть бути і більшими.
Ті ж господарства, які посадили крохмалисту в оптимальні строки, проводять її хімічний захист. Хоч більшість товаровиробників застосовують передпосівний обробіток посадкового матеріалу проти шкідників і хвороб отрутохімікатами, які занесені до переліку препаратів і зареєстровані для використання в Україні. До таких хімікатів належать: «Престиж», «Тірана», «Шедевр», «Круїзер», «Матадор-супер», «Коман». Вони захищають картоплю від колорадського жука і комплексу ґрунтових шкідників (личинок хруща, дротяників, совки) та хвороб.
При дотриманні технології обробітку посадкового матеріалу названими препаратами, забезпечується захист картоплі протягом 90 днів вегетації. Для ранньостиглих сортів бульб цього цілком достатньо, а для пізньостиглих захист діє до цвітіння рослин. При потребі можливий додатковий обробіток рослин. Чим ефективні препарати по обробітку насіння картоплі? У нашій області шкідник дає два покоління колорадського жука. Передпосівний обробіток насіння одне покоління гарантовано знищує. Досягається помітне зменшення популяції шкідника. Наші колективні й фермерські господарства і частково населення вже перейшли на цю технологію боротьби із шкідниками рослин.
Бесідував Валерій МАГУЛА
Скорочено. Продовження ( про обробіток приватних ділянок, про фітофтороз) читайте в газеті "Сіверщина" за21 червня
Тож і діють за принципом: «Минулорічний урожай на звалище викидай, а про наступний дбай». Нині у розпалі такі невідкладні роботи, як боротьба з колорадським жуком та фітофторозом. Про деякі особливості цієї справи у бесіді нашого кореспондента з начальником Державної інспекції захисту рослин Менського району Володимиром Миколайовичем Савченком.
- Менський район колись називали картопляним Донбасом. У 70-80-х роках минулого століття кожен колгосп вирощував сотні гектарів бульб. З реалізацією теж особливих проблем не було. То невже після минулорічного і цьогорічного обвалу цін на картоплю господарства і далі не скорочують площ під цю культуру?
- Та ні. Порівняно з минулими роками посівні площі під картоплею зменшуються як у великих господарствах, так і в населення. Цьому сприяє і нестабільна цінова політика на ринку картоплі. І все ж сільгоспвиробниками, колективами господарств всіх форм власності картоплею запорано близько 1,5 тисячі гектарів, а у населенням - в межах 4,5 тисячі. А дехто ще й у середині червня садив картоплю. Причина затягування цих робіт не лише у рясних дощах, а у тому, що в багатьох господарствах залишились нереалізовані бульби. Щоб їх не викидати - висаджують у грунт. Найбільше крохмалистою запорали ТОВ «Агроресурс-2006» с.Киселівка – 250 гектарів, ЗАТ «Інтерагросистема» - 200, фермерське господарство Бутенка, с.Дягова – 190, СК «Авангард» та СК «Феськівський» - по 97 гектарів. Але це дані на 1 червня, тож площі можуть бути і більшими.
Ті ж господарства, які посадили крохмалисту в оптимальні строки, проводять її хімічний захист. Хоч більшість товаровиробників застосовують передпосівний обробіток посадкового матеріалу проти шкідників і хвороб отрутохімікатами, які занесені до переліку препаратів і зареєстровані для використання в Україні. До таких хімікатів належать: «Престиж», «Тірана», «Шедевр», «Круїзер», «Матадор-супер», «Коман». Вони захищають картоплю від колорадського жука і комплексу ґрунтових шкідників (личинок хруща, дротяників, совки) та хвороб.
При дотриманні технології обробітку посадкового матеріалу названими препаратами, забезпечується захист картоплі протягом 90 днів вегетації. Для ранньостиглих сортів бульб цього цілком достатньо, а для пізньостиглих захист діє до цвітіння рослин. При потребі можливий додатковий обробіток рослин. Чим ефективні препарати по обробітку насіння картоплі? У нашій області шкідник дає два покоління колорадського жука. Передпосівний обробіток насіння одне покоління гарантовано знищує. Досягається помітне зменшення популяції шкідника. Наші колективні й фермерські господарства і частково населення вже перейшли на цю технологію боротьби із шкідниками рослин.
Бесідував Валерій МАГУЛА
Скорочено. Продовження ( про обробіток приватних ділянок, про фітофтороз) читайте в газеті "Сіверщина" за21 червня
Читайте також |
Коментарі (0) |