"Росіяни говорять горлом, а українці грудьми" - Ростислав Мартинюк
Мова українців і росіян відрізняється не тільки лексикою. Ми говоримо груддю, вони - горлом.
Про це в інтерв'ю журналу "Країна" розповів історик-народознавець Ростислав Мартинюк. Він 8 років прожив у Росії. Описує мовну механіку різних народів.
"Іноді бавлюся з сином: "Ну, чьо т, Влєр. Как дьла? Ти ґдє-т прапдал?" Звісно, кияни так не говорять. Коли дружина чує, каже: "Припини, мені страшно". Вона болгарка, 20 років живе тут, українською говоримо", - розповідає Мартинюк.
За його спостереженням, українці говорять груддю, росіяни - горлом.
"У Росії мені не вірять, що коли довго поговорю по-рускі, то горло болить", - додає експерт.
Зазначає не лише фонетичні відмінності мов.
"Встретимся на углу квартала" - говорять московити. Наче зсередини дивляться. Українці - ззовні. Кажуть: "На розі". Я десь до 1990 року говорив по-рускі. Коли перейшов на українську, в мене 80 відсотків друзів змінилися. Морально переходити важко, бо є інерція. "Представляешь, Ростик стал по-украински говорить!". А вчителька в школі: "И это у него мама - преподаватель русского языка!".
Це може впливати на бізнес. У нашій невеличкій фірмі, де працюють 15 людей, всі говорять українською. Нікому не наказували. Але під україномовного керівника підформатовується решта", - говорить историк.Газета по-українськи
Про це в інтерв'ю журналу "Країна" розповів історик-народознавець Ростислав Мартинюк. Він 8 років прожив у Росії. Описує мовну механіку різних народів.
"Іноді бавлюся з сином: "Ну, чьо т, Влєр. Как дьла? Ти ґдє-т прапдал?" Звісно, кияни так не говорять. Коли дружина чує, каже: "Припини, мені страшно". Вона болгарка, 20 років живе тут, українською говоримо", - розповідає Мартинюк.
За його спостереженням, українці говорять груддю, росіяни - горлом.
"У Росії мені не вірять, що коли довго поговорю по-рускі, то горло болить", - додає експерт.
Зазначає не лише фонетичні відмінності мов.
"Встретимся на углу квартала" - говорять московити. Наче зсередини дивляться. Українці - ззовні. Кажуть: "На розі". Я десь до 1990 року говорив по-рускі. Коли перейшов на українську, в мене 80 відсотків друзів змінилися. Морально переходити важко, бо є інерція. "Представляешь, Ростик стал по-украински говорить!". А вчителька в школі: "И это у него мама - преподаватель русского языка!".
Це може впливати на бізнес. У нашій невеличкій фірмі, де працюють 15 людей, всі говорять українською. Нікому не наказували. Але під україномовного керівника підформатовується решта", - говорить историк.Газета по-українськи
Читайте також |
Коментарі (0) |