Євангеліє від Луки українською - від фінів
Здрастуйте! Чи не хочете поговорити про Євангелію від Луки? Ну, в даному разі про унікальну книжечку "Евангелия вид св. Луки", видану для чогось у розпал Другої світової війни у Фінляндії українською мовою.
Roman Zakharchenko-Ushalieuski не пропуска таких артефактів, хоч уже й забув у якій букіністичній коморі те здибав.
Дане Євангеліє - не в перекладі Куліша-Левіцького. Очевидно це переклад Пилипа Морачевського, дозволеного ще цензурою Російської імперії 1905 року. Видно якісь кліше цього популярного видання збереглися у Гельсинках з царських часів і цим скористалося Suomalaisen Kirjallisuuden Seuran Kirjapaino аж 1942 року.
Для чого? Ну мабуть для українців-добровольців, яких трохи було у фінських військах під час Війни-Продовження, або й для численних військовополонених, яких було досить ще з зими 1939 року.
Остання адреса книжечки власне у Гельсинках - православний храм св. Александра. Єсть такий у самому центрі столиці Фінляндії. У 2000-их роках ще застав там кількох священиків-шведів - закорінілих москвофілів, які мені критикували фінську літургію і взагалі богослужбовий suomen kielia: "Хіба можна сказати так піднесено фінською мовою: УГЛЕБАЕШИ АКИ ПЧЕЛА"?
Мда... Скільки ж наплодили язикопоклонників московські церковні сили, аж до Фінляндії включно. І справді: нащо їм те Євангеліє від Луки "нєуґлєбающою" українською мовою, та ще й виданою у часи Маннергейма? І покотилося воно невидимими стежками аж у землю Козацьку, де зараз потрібніше.
"...Будете ж видáвані и від родителів, и братів, и родини, и приятелів: и вбиватимуть деяких з вас.
И будете ненавиджені від усіх задля имя мого.
И волосина з голови вашої не загине..."
Ростислав МАРТИНЮК
Roman Zakharchenko-Ushalieuski не пропуска таких артефактів, хоч уже й забув у якій букіністичній коморі те здибав.
Дане Євангеліє - не в перекладі Куліша-Левіцького. Очевидно це переклад Пилипа Морачевського, дозволеного ще цензурою Російської імперії 1905 року. Видно якісь кліше цього популярного видання збереглися у Гельсинках з царських часів і цим скористалося Suomalaisen Kirjallisuuden Seuran Kirjapaino аж 1942 року.
Для чого? Ну мабуть для українців-добровольців, яких трохи було у фінських військах під час Війни-Продовження, або й для численних військовополонених, яких було досить ще з зими 1939 року.
Остання адреса книжечки власне у Гельсинках - православний храм св. Александра. Єсть такий у самому центрі столиці Фінляндії. У 2000-их роках ще застав там кількох священиків-шведів - закорінілих москвофілів, які мені критикували фінську літургію і взагалі богослужбовий suomen kielia: "Хіба можна сказати так піднесено фінською мовою: УГЛЕБАЕШИ АКИ ПЧЕЛА"?
Мда... Скільки ж наплодили язикопоклонників московські церковні сили, аж до Фінляндії включно. І справді: нащо їм те Євангеліє від Луки "нєуґлєбающою" українською мовою, та ще й виданою у часи Маннергейма? І покотилося воно невидимими стежками аж у землю Козацьку, де зараз потрібніше.
"...Будете ж видáвані и від родителів, и братів, и родини, и приятелів: и вбиватимуть деяких з вас.
И будете ненавиджені від усіх задля имя мого.
И волосина з голови вашої не загине..."
Ростислав МАРТИНЮК
Читайте також |
Коментарі (0) |