Росія завтра отримає сплеск проблем на Кавказі
Російська війна проти України, в якій вона використовує чеченців та кубанських козаків, повернеться ближчим часом для самої Росії неприємною стороною: у середовищі чеченців та кубанських козаків усе більшої популярності набувають сепаратистські ідеї. Про це пише Андрій Калюжний на сайті IPress.
По-перше, не треба забувати, що війна на Кавказі не припинялася. 30 травня, в Гунібському районі Дагестану сталася перестрілка між співробітниками правоохоронних органів і невідомими. Джерело в правоохоронних органах республіки повідомило сайту "Кавказский узел", що в районі проходять спецзаходи.
Щойно 27 травня у низці районів Інгушетії було скасовано режим КТО (контртерористичної операції), що діяв майже рік (!).
І подібних повідомлень про великі й дрібні боєзіткнення, спроби організації терактів та виявлення схронів із зброєю з Північного Кавказу надходить дуже багато.
Мало хто знає, що останнього озброєного повстанця в Чечні Хасуху Магомадова КДБ вдалося знищити лише в 1976 році (!).
По друге, мусульманський фактор на Кавказ є могутньою силою і Росія з ним не справляється, пропагуючи "русскій мір" в образі патріарха Кіріла. Нині на Північному Кавказі все більшу популярність завойовує доктрина кавказьких ісламістів: "Спочатку я – мусульманин, потім – кавказець і тільки потім –кабардинець, чеченець, інгуш і так далі".
По-третє, Російські експерти все частіше пишуть про "чеченську експансію", що набуває вже суто територіальних обрисів.
Грозний висловлює претензії на деякі райони Дагестану і мало не половину території Інгушетії.
"Чеченці ніколи в житті не забували і не забудуть, що кілька чеченських районів знаходяться на території Дагестану. Яке відношення, наприклад, до Хасавюрту чи Кізляра (адміністративні центри Республіки Дагестан – редакція) мають аварці або лезгини? Жодного! Наші предки жили біля Каспійського моря, ми мали вільний вихід на Каспій", – каже Рамзан Кадиров.
В свою чергу кубанці претендують на Адигею (65% населення якої становлять росіяни) та на Ставропольський край, адміністрація якого, на думку Ткачова, занадто мляво протистоїть ісламському натиску.
Степова зона від Ставропілля до Саратова активно ісламізується ще з часів СРСР, коли тут виникли населені чеченцями і дагестанцями численні кашари (вівцеферми), які зараз стали, за фактом, анклавами поза правовим полем РФ.
Такі фермерські поселення стають розсадниками беззаконня в східних зонах Ставропольського краю, а мешканці кашар, в яких є повно незареєстрованої зброї, тероризують слов’янські села.
Власне кавказькі суб’єкти федерації практично ні копійки не платять за спожиті газ та електроенергію, водночас мільярдні борги лягають непосильним тягарем на бюджети Краснодарського та Ставропольського країв, де власне й розташовані підприємства-постачальники.
Додають напруги й деякі суто побутові конфлікти, як, скажімо, численні дорожні конфлікти за участю машин 95-го регіону (Чечня) з буквами КРА на номерах ("Кадиров Рамзан Ахмадович", номер для особливо наближених до глави Чечні).
Дратують росіян і 100-бальні сертифікати аналогів нашого ЗНО в інгушських і чеченських випускниів, які на практиці ледве розуміють російську мову.
Не дивно, що в Краснодарському та Ставропольському краях усе частіше лунають заклики "Досить годувати Кавказ!".
У 2013 році лідер так званих терських козаків, колишній генерал-майор поліції Сергій Клименко на повному серйозі зажадав передати під контроль його козаків Кізлярський коньячний завод і підприємство "Кавмінкурортресурси" (контролює мінеральні джерела Північного Кавказу).
Очевидно, що рано чи пізно увесь цей клубок проблем призведе до відкритого протистояння.
"І може так вийти, що з різних окопів один в одного стрілятимуть нинішні "однополчани" по Донбасу – "кадировці" та козаки", - пише автор.
І коли кубанські козаки згадають своє українське коріння, Україна має бути готовою прийняти їх до себе.
Василь ЧЕПУРНИЙ.
По-перше, не треба забувати, що війна на Кавказі не припинялася. 30 травня, в Гунібському районі Дагестану сталася перестрілка між співробітниками правоохоронних органів і невідомими. Джерело в правоохоронних органах республіки повідомило сайту "Кавказский узел", що в районі проходять спецзаходи.
Щойно 27 травня у низці районів Інгушетії було скасовано режим КТО (контртерористичної операції), що діяв майже рік (!).
І подібних повідомлень про великі й дрібні боєзіткнення, спроби організації терактів та виявлення схронів із зброєю з Північного Кавказу надходить дуже багато.
Мало хто знає, що останнього озброєного повстанця в Чечні Хасуху Магомадова КДБ вдалося знищити лише в 1976 році (!).
По друге, мусульманський фактор на Кавказ є могутньою силою і Росія з ним не справляється, пропагуючи "русскій мір" в образі патріарха Кіріла. Нині на Північному Кавказі все більшу популярність завойовує доктрина кавказьких ісламістів: "Спочатку я – мусульманин, потім – кавказець і тільки потім –кабардинець, чеченець, інгуш і так далі".
По-третє, Російські експерти все частіше пишуть про "чеченську експансію", що набуває вже суто територіальних обрисів.
Грозний висловлює претензії на деякі райони Дагестану і мало не половину території Інгушетії.
"Чеченці ніколи в житті не забували і не забудуть, що кілька чеченських районів знаходяться на території Дагестану. Яке відношення, наприклад, до Хасавюрту чи Кізляра (адміністративні центри Республіки Дагестан – редакція) мають аварці або лезгини? Жодного! Наші предки жили біля Каспійського моря, ми мали вільний вихід на Каспій", – каже Рамзан Кадиров.
В свою чергу кубанці претендують на Адигею (65% населення якої становлять росіяни) та на Ставропольський край, адміністрація якого, на думку Ткачова, занадто мляво протистоїть ісламському натиску.
Степова зона від Ставропілля до Саратова активно ісламізується ще з часів СРСР, коли тут виникли населені чеченцями і дагестанцями численні кашари (вівцеферми), які зараз стали, за фактом, анклавами поза правовим полем РФ.
Такі фермерські поселення стають розсадниками беззаконня в східних зонах Ставропольського краю, а мешканці кашар, в яких є повно незареєстрованої зброї, тероризують слов’янські села.
Власне кавказькі суб’єкти федерації практично ні копійки не платять за спожиті газ та електроенергію, водночас мільярдні борги лягають непосильним тягарем на бюджети Краснодарського та Ставропольського країв, де власне й розташовані підприємства-постачальники.
Додають напруги й деякі суто побутові конфлікти, як, скажімо, численні дорожні конфлікти за участю машин 95-го регіону (Чечня) з буквами КРА на номерах ("Кадиров Рамзан Ахмадович", номер для особливо наближених до глави Чечні).
Дратують росіян і 100-бальні сертифікати аналогів нашого ЗНО в інгушських і чеченських випускниів, які на практиці ледве розуміють російську мову.
Не дивно, що в Краснодарському та Ставропольському краях усе частіше лунають заклики "Досить годувати Кавказ!".
У 2013 році лідер так званих терських козаків, колишній генерал-майор поліції Сергій Клименко на повному серйозі зажадав передати під контроль його козаків Кізлярський коньячний завод і підприємство "Кавмінкурортресурси" (контролює мінеральні джерела Північного Кавказу).
Очевидно, що рано чи пізно увесь цей клубок проблем призведе до відкритого протистояння.
"І може так вийти, що з різних окопів один в одного стрілятимуть нинішні "однополчани" по Донбасу – "кадировці" та козаки", - пише автор.
І коли кубанські козаки згадають своє українське коріння, Україна має бути готовою прийняти їх до себе.
Василь ЧЕПУРНИЙ.
Читайте також |
Коментарі (0) |