Репліка про російську літературу

В принципі про Пушкіна я написав давно відомі речі, але публікація спричинила шквал реакцій. Приблизно, як тоді, коли в газеті "Сіверщина" порівняв Пушкіна з Шевченком і то було не на користь першого. Але ж пройшло стільки часу, а вилазять літературознавці, які на вивченні російської літератури зуби з'їли, і пишуть нісенітниці на захист імперської літератури. Заходиш у їх біографічні довідки і читаєш - працював на кафедрі російської літератури, досліджував творчість Салтикова- Щедріна (у 2000-х роках!) і сумуєш: чи вони читають тільки те, що було радянською цензурою дозволено чи вони на російських подачках\грантах вигодувані?

Бо навіть коли висловлюються за знесення пам'ятників і перейменування вулиць, то мимоволі поширюють своє преклоніння перед російською літературою. Скажімо, один відомий колумніст підтримує перейменування станції метро Льва Толстого, але тут же вкидає - мовляв, Лев Толстой взагалі-то хороший, бо виступив проти імперської російської війни на Кавказі і називає при цьому повість "Хаджи - Мурат".

Не виступив! Бо повість була опублікована лише після смерті Толстого. Більше десяти років він її тримав десь у загашнику, не наважуючись опублікувати. Про це навіть Вікіпедія пише, але відомому лінь туди заглядати, тим паче, якщо він пропихає в лауреати Шевченківської премії якогось Б.Херсонського...

Тож насправді ЖОДЕН російський відомий автор не виступив проти загарбницької війни росіян на Кавказі. Тільки наш Тарас Шевченко посмів вибухнути поемою "Кавказ". Тільки українець. А вся вєлікая русская гуманістічєская література або підтримувала війну (Пушкін, Лєрмонтов з описом "злого чечена" тощо), або ганебно мовчала. Як і зараз.

А за наших літературознавців прикро. Хоча би прочитали Еву Томпсон чи Валєрію Новодворську, як самі нездатні розвінчати міф про велику російську літературу!

Василь ЧЕПУРНИЙ