Біла ширма чорних справ

Звісно, спорт - це не відсутність політики (на що посилається лукаво МОК), а це - велика політика.

Бо ось президентка МОК Кірсті Ковентрі. Яка вона видатна спортсменка - це правда, але правда й те, що належить до білих колонізаторів, яких влада Зімбабве (батьківщина нашої білої героїні) випхала з оброблюваних ними земель. А ось Ковентрі дала шикарну ферму... У бідній африканській країні Зімбабве земля - найцінніший ресурс. У країні, до речі, 80 відсотків населення - безробітні, нижче рівня бідності живуть 68 відсотків населення, економіка одна з найнижчих у Африці... Рівень інфляції можна бачити по валюті на фото їх національної валюти - там нулі вже не вміщаються...

Диктатор Зімбабве Мугабе, на руках якого сотні чи й тисячі вбитих і замучених, двічі її особисто зустрічав з олімпіад і вручив то 50 то 100 тисяч доларів. Назвав золотою дівчинкою... А за наступника Мугабе вона стала міністром спорту - за її правління навіть центральний стадіон розвалився, але важливо, що вона всіляко виправдовувала владу наступника Мугабе - Мнангангва, вибори якого також перетворилися у фарс. І знову були загиблі.

Для чорної влади Зімбабве біла Ковентрі стала прикриттям від звинувачень у расизмі. Ніякої політики, еге ж...

Та й не дивно тепер, чому пам'ять українського спортсмена про вбитих Росією його колег стала для президентки МОК Ковентрі такою дражливою темою.

Але для нас, українців, важливіше інше - а чому ж мовчать члени МОК від України Бубка і Борзов?

Василь ЧЕПУРНИЙ