Чай з груші- дички
Чай з дикої груші — як мене навчила бабуся
Цей чай я п’ю вже, мабуть, більше десяти років.
Навчила мене його готувати моя бабуся. Вона ще з дитинства мала проблеми з ногами, казала — «солі мучать». Тоді ж не було ні добавок, ні всього того, що зараз, тому рятувалися тим, що давала природа.
Бабуся завжди говорила: «Не лінуйся, зріж грушку дику — вона ноги віддячує».
Вона постійно пила чай з дикої груші — як допомогу, щоб зігнати зайві солі з організму. І знаєте що? Воно дійсно працює. Я це перевірила на собі.
Я завжди відрізаю молоді пагони дикої груші — десь по 15–20 сантиметрів. Нарізаю їх, промиваю і варю простий відвар. Нічого складного, все так, як робили наші бабусі.
П’ю цей чай курсами, не постійно. І щоразу відчуваю легкість — особливо в ногах.
Для мене це не просто чай, а частинка бабусиної мудрості й любові
Юлія ЧУМАК
Цей чай я п’ю вже, мабуть, більше десяти років.
Навчила мене його готувати моя бабуся. Вона ще з дитинства мала проблеми з ногами, казала — «солі мучать». Тоді ж не було ні добавок, ні всього того, що зараз, тому рятувалися тим, що давала природа.
Бабуся завжди говорила: «Не лінуйся, зріж грушку дику — вона ноги віддячує».
Вона постійно пила чай з дикої груші — як допомогу, щоб зігнати зайві солі з організму. І знаєте що? Воно дійсно працює. Я це перевірила на собі.
Я завжди відрізаю молоді пагони дикої груші — десь по 15–20 сантиметрів. Нарізаю їх, промиваю і варю простий відвар. Нічого складного, все так, як робили наші бабусі.
П’ю цей чай курсами, не постійно. І щоразу відчуваю легкість — особливо в ногах.
Для мене це не просто чай, а частинка бабусиної мудрості й любові
Юлія ЧУМАК
| Читайте також |
| Коментарі (0) |



