Реконструкція русла Стрижня чи його забудова – рік потому
Минув рік з початку виконання робіт з першої черги оздоровлення р. Стрижень під назвою «Реконструкція шахтного водоскиду в гирлі річки». Нагадаю, що на протязі липня-вересня 2010 року ДП "Чернігівська пересувна механізована колона № 59» ВАТ «Чернігівводбуд» реконструювала водоскид, який знаходиться у створі перетину вул. Берегової з р. Стрижень. Тут було встановлено робочий та ремонтний затвори водоскиду, відновлено окремі елементи споруди та очищено шахту від бруду та проведено мелеративні роботи у руслі водосховища №1.
Головний екологічний захід: облаштування сміттєзатримуючої решітки, що розташована перед шахтним водоскидом, що дозволяє періодично виловлювати підручними засобами плаваюче сміття.
Вартість цих робіт склала майже 1,5 млн. грн., які було виділено з міського природоохоронного фонду.
Крім того, силами громадськості, чиновників, підприємців та військових було частково очищено від сміття річище від гирла до Красного моста.
Рік тому міською владою було оголошено, що наступний етап робіт буде включати реконструкцію русла р. Стрижень від вул. Г. Полуботка до просп. Перемоги. До речі, весь проект оздоровлення р. Стрижень, що включає також реконструкцію мережі зливової каналізації та будівництво сучасних локальних очисних споруд розрахований на 10 років, коштуватиме понад 80 млн. грн. без врахування інфляції.
Отже, «реконструкція русла Стрижня» в цьому році почалася, як і обіцяла міська влада, зі скандальної вирубки дерев на початку літа по проспекту Перемоги під будівельний майданчик для житлового будинку, який за планом розташується безпосередньо на березі річки.
Інша ділянка робіт по покращенню санітарно-екологічного стану річки: знесення дерев на ділянці річки від вулиці Київської до Бойової (зараз Героїв Чорнобиля) для проведення мелеративних робіт. Тепер здійснити ці масштабні роботи без проблем якраз і забезпечує реконструйований рік тому водоскид.
Головна мета цих робіт: так звана оптимізація русла, його звуження і спрямлення шляхом поглиблення до 3-4 метрів. Все це здійснюється без затвердження міською радою водоохоронної зони і меж прибережної захисної смуги р. Стрижень, яка по закону повинна складати не менше 25 від урізу води. Але хто забороняє мати більшу захисну смугу?
Таким чином, ці роботи забезпечать зменшення природного розміру заплави річки і перетворять її на канал, що з’єднує штучні водойми-відстойники.
Але при чому тут екологія і оздоровлення річки?
Нагадую, що основним фактором забруднення річки є площинний змив з забрудненої території водозбору. А це – більш ніж третина міста. Таким чином, насамперед мають виконуватися роботи з будівництва мережі зливової каналізації, очисних споруд зливових вод та роботи по землеустрою щодо встановлення максимально можливих меж прибережної захисної і водоохоронної смуг р. Стрижень на місцевості.
Нагадаю, що у 80-ті роки XX століття також під гаслами «розчистки і збереження Стрижня» вже було здійснено масштабні мелеративні роботи у заплаві р. Стрижень. Тоді у руслі річки було створено два кар’єри для намиву піску для будівництва житлового масиву в заплаві річки Десна по вул. Савчука та Будинку урочистих подій, побудовано дамбу для дороги з району Рокосовського через урочище Ялівщина до вул. Бойової, а також трубопровід і водозабірну станцію на р. Десна для забезпечення технологогічною водою Чернігівського заводу карданних валів.
Хіба ці заходи «з очистки» річки ліквідували хоч одне джерело забруднення річки ?
Більш того, після такої «розчистки» зараз не можливо спустити воду з річки природним шляхом, що й створило в минулому році ще «рибну» проблему.
Вважаю, що необхідно переглянути послідовність виконання конкретних заходів по оздоровленню р. Стрижень. Впершу чергу треба встановити водоохоронну зону і прибережну захисну смуги, бо всі інші роботи, які вже здійснили або намагається здійснити міська влада, насправді не мають ніякого відношення до поліпшення екологічного стану річки Стріжень.
На жаль, складається враження, що під демегогією щодо захисту багатостраждального Стрижня, міська влада за кошти природоохоронного фонду насправді вирішує завдання не поліпшення санітарно-еклогічного стану річки Стрижня, а «законної» забудови його заплави.
Сергій СОЛОМАХА
P.S. Витяг зі статті 88 Водного кодексу України:
«З метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:
- для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів;
- для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів;
- для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.
Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.
У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням конкретних умов, що склалися».
P.S.S. Чи не реалізує сааме останній абзац цієї статті щодо реконструкції Стрижня за кошти прородоохороного фонду міська влада?
| Читайте також |
| Коментарі (0) |