Радуйся, похвало і обороно Гетьманщини!
29 квітня, цього року у Великий Четвер, випало вшанування чудотворної Чернігіво-Іллінської ікони Божої Матері.
Свого часу ікона Богородиці з Іллінського монастиря у Чернигові була головною святинею Гетьманщини. В російських джерелах ця ікона називається - «покровителька Юго-Западного края», себто покровителька України-Руси!
Чернигівська чудотворна ікона написана ченцем Чернігівського Троїцько-Іллінського монастиря на Болдиних горах Геннадієм, в миру - Григорій Дубенський, або Григорій з Дубна у 1658 році. Про що свідчив напис на звороті оригільнальної ікони, зафіксований українськими дослідниками.
Чернігівська Богородиця прославилася багатьма чудесами. Перше диво сталося у 1662 року. Вісім днів Чернігово-Іллінська Богоматір плакала. Після цього сталася навала татар на Чернігів.
Отримавши вночі звістку про напад, ченці монастиря і чернигівці негайно зібралися в церкві і, помолившись, сховалися в печері преподобного Антонія, де тоді знаходилася ікона. Опівночі татари увірвалися в монастир. Вони розорили все, що знайшли в ньому, не пощадили навіть і церкви монастирської. Всі ікони храму були перекинуті, або знищені. Неушкодженою залишилася тільки чудотворна ікона Чернигівської Богоматері.
Найбільше спричинився до зміцнення культу цієї ікони Архієпископ Чернигівський, Новгород-Сіверський і всього Сіверу Лазар (Баранович).
У 1677 році майбутній Святитель Дмитрій (Туптало) уклав книгу про чудеса, які сталися за молитвами до Чернигівської ікони. Серед тих, хто отримали зцілення: козацька старшина - родичі гетьмана Самойловича і проста дівчина з Сосниці, або прочани з Полісся. Святитель Дмитрій фіксує 22 чуда. У 1680 році він видає нову книгу під назвою: «Руно орошенноє», у якому фіксує вже 24 дива. Фінансував цю роботу святитель Лазар (Баранович).
Закінчуючи свою книгу «Руно орошенноє», святитель Димитрій (Туптало) пише: «Кінець книжки, але не чудесам Пресвятої Богородиці, хто бо перерахувати може?».
Козацька старшина і гетьмани вважали за обов’язок принести щедрі пожертви до Чернигівсько-Іллінської ікони Богородиці.
Оригінал Чернигівсько-Іллінської Богородиці втрачено. Існує кілька списків. Загалом у часи Російської імперії церковна влада Вєдомства Правосланого вєроісповіданія не дуже вітала написання списків Чернигівсько-Іллінської ікони Божої Матері. Мільйонними накладами натомість поширювалися питомо російські культи: Казанської, Тіхвінської, Федорівської Богородиці.
Сьогодні відкриваю церковний календар і там поруч з вшануванням Чернигівсько-Іллінської Богородиці йдеться і про вшанування Тамбовської чудотворної ікони Богородиці. Починаю шукати, а що ж це за Тамбовська ікона. Виявляється, що це старовинний список Чернигівсько-Іллінської Богородиці, яку у 1686 році привіз із собою на нову кафедру святитель Пітірім.
Цитата з російських церковних джерел: «Тамбовская епархия была образована в 1682 году. Епархию населяли в основном язычники: мордва, черемисы, мещёра.» Тобто Тамбомська, а фактично Чернигівська Богородиця стала символом євангелізації ерзян та інших місцевих народів. Сподіваюся, що Чернигівська ікона стане символом визволення поневолених народів Російської Федерації. Правда ж, Ростислав Мартинюк, Павло Подобєд, Олександр Болькін?!
Ілюстрація: бароковий список Чернигівсько-Іллінської ікони Божої Матері з гербом Курч нашого великого князя і гетьмана Івана Степановича Мазепи-Календинськог роботи видатного чернигівця Івана Щирського.
Радуйся, похвало і обороно Гетьманщини!
Радуйся, поневолених народів Російської імперії - звільнення!
Радуйся, всіх українців духовне зміцнення!
Пресвята Богородице, спаси нас!
Андрій КОВАЛЬОВ
Свого часу ікона Богородиці з Іллінського монастиря у Чернигові була головною святинею Гетьманщини. В російських джерелах ця ікона називається - «покровителька Юго-Западного края», себто покровителька України-Руси!
Чернигівська чудотворна ікона написана ченцем Чернігівського Троїцько-Іллінського монастиря на Болдиних горах Геннадієм, в миру - Григорій Дубенський, або Григорій з Дубна у 1658 році. Про що свідчив напис на звороті оригільнальної ікони, зафіксований українськими дослідниками.
Чернігівська Богородиця прославилася багатьма чудесами. Перше диво сталося у 1662 року. Вісім днів Чернігово-Іллінська Богоматір плакала. Після цього сталася навала татар на Чернігів.
Отримавши вночі звістку про напад, ченці монастиря і чернигівці негайно зібралися в церкві і, помолившись, сховалися в печері преподобного Антонія, де тоді знаходилася ікона. Опівночі татари увірвалися в монастир. Вони розорили все, що знайшли в ньому, не пощадили навіть і церкви монастирської. Всі ікони храму були перекинуті, або знищені. Неушкодженою залишилася тільки чудотворна ікона Чернигівської Богоматері.
Найбільше спричинився до зміцнення культу цієї ікони Архієпископ Чернигівський, Новгород-Сіверський і всього Сіверу Лазар (Баранович).
У 1677 році майбутній Святитель Дмитрій (Туптало) уклав книгу про чудеса, які сталися за молитвами до Чернигівської ікони. Серед тих, хто отримали зцілення: козацька старшина - родичі гетьмана Самойловича і проста дівчина з Сосниці, або прочани з Полісся. Святитель Дмитрій фіксує 22 чуда. У 1680 році він видає нову книгу під назвою: «Руно орошенноє», у якому фіксує вже 24 дива. Фінансував цю роботу святитель Лазар (Баранович).
Закінчуючи свою книгу «Руно орошенноє», святитель Димитрій (Туптало) пише: «Кінець книжки, але не чудесам Пресвятої Богородиці, хто бо перерахувати може?».
Козацька старшина і гетьмани вважали за обов’язок принести щедрі пожертви до Чернигівсько-Іллінської ікони Богородиці.
Оригінал Чернигівсько-Іллінської Богородиці втрачено. Існує кілька списків. Загалом у часи Російської імперії церковна влада Вєдомства Правосланого вєроісповіданія не дуже вітала написання списків Чернигівсько-Іллінської ікони Божої Матері. Мільйонними накладами натомість поширювалися питомо російські культи: Казанської, Тіхвінської, Федорівської Богородиці.
Сьогодні відкриваю церковний календар і там поруч з вшануванням Чернигівсько-Іллінської Богородиці йдеться і про вшанування Тамбовської чудотворної ікони Богородиці. Починаю шукати, а що ж це за Тамбовська ікона. Виявляється, що це старовинний список Чернигівсько-Іллінської Богородиці, яку у 1686 році привіз із собою на нову кафедру святитель Пітірім.
Цитата з російських церковних джерел: «Тамбовская епархия была образована в 1682 году. Епархию населяли в основном язычники: мордва, черемисы, мещёра.» Тобто Тамбомська, а фактично Чернигівська Богородиця стала символом євангелізації ерзян та інших місцевих народів. Сподіваюся, що Чернигівська ікона стане символом визволення поневолених народів Російської Федерації. Правда ж, Ростислав Мартинюк, Павло Подобєд, Олександр Болькін?!
Ілюстрація: бароковий список Чернигівсько-Іллінської ікони Божої Матері з гербом Курч нашого великого князя і гетьмана Івана Степановича Мазепи-Календинськог роботи видатного чернигівця Івана Щирського.
Радуйся, похвало і обороно Гетьманщини!
Радуйся, поневолених народів Російської імперії - звільнення!
Радуйся, всіх українців духовне зміцнення!
Пресвята Богородице, спаси нас!
Андрій КОВАЛЬОВ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |