Про Глібова і "Просвіту"

Розмова про Леоніда Глібова ведеться наразі у хибному ключі: не про попсований його пам'ятник на могилі біля Троїцького собору треба бідкатися, а про відновлення його справжнього, історичного - взамін нинішнього, прости Господи, мавпоподібного та зсутуленого. Оригінал справжнього пам'ятника досі знаходиться на території музею - заповідника М.Коцюбинського (при вході, на фото). Кошти на нього збирали українці двох імперій - Російської та Австро - Угорської. А комуністи його закинули... Звісно, він мав ще навершя - хреста, якого треба відновити. (Як, до речі, і на могилі Опанаса Марковича).

Друге: а чому ми на ставимо питання про зміну датування заснування "Просвіти"? Як відомо, вважається, що товариство "Просвіта" засноване 1868 року у Львові. Проте ще 1860 року у Чернигові Глібов зорганізував "Товариство, кохаюче рідну мову", до якого входили знані люде - історик Олександр Лазаревський, лікар і етнограф Степан Ніс, співачка, моя землячка Меланія Загорська, вчитель Микола Вербицький тощо.

Це товариство оголосили театральним гуртком нинішні дослідники і відтак воно, мовляв, не годиться на роль першозасновника "Просвіти". Але ж і "Просвіта" всю дорогу бавилася театральними постановками, та й назва глібовського товариства дуже нагадує Товариство української мови, яке в 90-х роках недавнього століття було прямим попередником нинішньої "Просвіти". Та й важко уявити, що історик Лазаревський, фольклорист Ніс, ще й Вербицький займалися лишень театральними постановками ...

Василь ЧЕПУРНИЙ