Прийде Ілько...

«Ранішнього чи полудняшного давати?» - питала вчора Василина.
«Мені такого, аби до рана скисло».

Василина помацала рукою повітря.

«Тогди беріть полудняшне. Перелийте в глиняний товкан, покладіть коло теплого дерева, вкиньте житню окрушину, накрийте винним листком. Най ночує під звіздами...»

Я так і вчинив. Та заки мотнувся у винницю за листком, надлетів ворон і вкрав хлібець із вершків. Я не розсердився на нього, згадав, що саме цей птах носив хліб Іллі в пустелю. Хто зна, які в нього зараз плани...

А молочко скисло й так. Студененьке, туге, як ремінь, сметана в чотири пальці. Прийде Ілько - на столі молоко. Бо цей святий, кажуть, вина не пив. Інакше хто б йому довірив небесну колісницю...

«Різнотрав‘я».
Мирослав ДОЧИНЕЦЬ