При демократах Україні не везло...

Щодо виборів у США - до чотирнадцятого грудня цього року (попри усі всхрюки та переможні воплі ліберальної скотоферми) волію зберігати мовчання. Високосні роки є багатими на дивні дива та й нащадок німців й кельтів не пальцем роблений (людина, яка стільки разів падала й стільки ж разів вперто підіймалася, має високий рівень резистентності).

Наразі ж, можу повідомити наступне - Україні фатально не щастило саме тоді коли, при владі у США перебувала демпартія. Ядерне роззброєння України відбулося за адміністрації демократа Клінтона. За першого президента-афроамериканця ( й, також, демократа) Україну без бою дозволили включити до чорного поля євразійського тяжіння - із якого, великою кров"ю, втрачаючи цілі етнічні групи та історичні провінції, ми змушені були вириватися у 2014 році. Зайвий раз нагадаю, що перебування України у сірій зоні, що амбарний замок на воротах ЄС та НАТО для нас та позірна сліпота щодо нашого існування ( старе недобре пізньоголштинсько-романовське "не має, не було та й бути не може") мали спільний демпартійно-євразійський виток й саме на цьому болотяному грунті знайшли пекельне порозуміння малорос-напівкровка Дугін та галицький поляк Бжезинський й що здача Криму прегарно вписується до цієї блядської парадигми.

Безумовно, мумія Байдена стримуватиме Євразію, але стримуватиме її, згодовуючи та підставляючи союзників. Цілком ймовірними є поновлення китайської активності на півночі Бірми, анексія Тайваню та відкриття нового фронту проти нас у північній Таврії та Чорноморщині.

Принаймні тим із нас, кому суджено буде вийти живими із цієї великої м"ясорубки та поповнивши лави українських Мадзіні у австралійських або ж аргентинських екзилях, писати чергові еміграційні спогади, варто пам"ятати, що провина за українську кров, яку було пролито лягатиме не лише на Байдена та його багатостатеву кунсткамеру, але й на києво-галицький філіал цієї кунсткамери. Втім, то вже є нашою суто внутрішньою вендетою...

Ігор СКРИПНИК