Посмішка Бога чи Вихідні по одеськи

Блиск і убогість Південної Пальміри
«Мої знайомі вирішили провести тиждень на морі. Поїхали в Одесу. По музеях не ходили, були тільки на пляжах. Їм так не сподобалося! Витримали лише 5 днів», — розповідає моя родичка із Чернігова.
Це велика помилка тих, хто їде подорожувати, — не цікавитися історією, не намагатися дізнатися щось про визначні місця. В Одесі величезна кількість історичних пам’яток і просто дивовижних куточків, і для того, щоб подорож не була нудною, раджу щось про них почитати.
Наприклад, для любителів шопінгу там є найдавніший діючий ринок в Україні — «Привоз» і найбільший у східній Європі промислово-речовий ринок «7-й кілометр» (офіційна назва «Промтоварний ринок «Авангард»). Серед пам’яток — знамениті Потьомкінські сходи, один з найкрасивіших у Європі Театр опери та балету, Дерибасівська вулиця, численні пам’ятники та музеї.
В історичному центрі Одеси фантастичної краси архітектура. Це будинки, зведені в XIX — на початку XX століть, з арочними вікнами, над якими красуються кам’яні німфи та інші міфологічні істоти, гірлянди з квітами, чудернацькі тварини. Багатонаціональний склад населення призвів до того, що в плануванні і фасадних композиціях житлових будинків можна зустріти італійський, французький і вірменський декор.
Одна з найбільш красивих будівель Одеси — Пасаж. Це готель і криті торгові ряди, пам’ятник архітектури кінця ХІХ — поч. ХХ століття. Розташований у самому центрі, на розі вулиць Дерибасівська і Преображенська. Будівництво Пасажу в Одесі було даниною європейській моді та комерційним розрахунком — у ХVІІІ — ХІХ століттях такі місця стали в Європі центром елітної торгівлі, богемного життя і тусовок місцевих денді. Нині в одеському Пасажі можна купити сувеніри, вироби майстрів, одяг, а також усе для образотворчого мистецтва — пензлі, фарби, пастелі, полотна.
Єдине, що засмучує в Одесі, — це стан будівель. У самому центрі міста багато занедбаних будинків, які потребують ремонту і реставрації. Зі стін деяких красивих споруд навіть дерева ростуть. А побачити дорогий бутік марки типу Marco Polo чи Dior і поруч обшарпану стіну — це для Одеси не дивина. Також, на відміну від Чернігова, великі сміттєві баки знаходяться не у дворах будинків, а на тротуарах, що теж псує загальний вигляд міста.
В Одесі не заблукаєш
«Скажите пожалуйста, Вы местная или приезжая», — з відчутним одеським акцентом запитує у мене дідусь у солом’яному капелюсі. Він сидить на парапеті на вулиці Пушкінській. Коли дізнається, що я з іншого міста, запитує, як мені Одеса. Звісно ж, подобається.
«Это приятно. Вы знаете, я был в Киеве, там такие улицы — одни идут вгору, другие вниз, петляют, очень легко потеряться. А в Одессе все улицы параллельные и перпендикулярные. Удобный город», — говорить він.
Пан Генріх, так звати дідуся, народився в центрі Одеси на вулиці Пушкінській. Потім його сім’ю відселили звідти, бо в будинку відкрили банк. Нині пан Генріх мешкає на околиці міста, але майже кожного дня приїжджає на Пушкінську, щоб ось так посидіти й подивитися на будинок, де провів дитячі роки. Наостанок розмови робить мені комплімент і розповідає:
«Вы знаете, что мне в Вас нравится? То, что Вы не худая и не толстая. Английский писатель Чарльз Диккенс говорил, что мужчины не должны жениться на толстых женщинах. И на вдовах тоже. А знаете, почему? Потому что вдовы будут любить своих детей от первого мужа больше, чем ваших общих».
«А як склалося у Вас?» — запитую.
«Я был женат на вдове. Воспитывал ее детей, общих у нас не было. И Вы знаете, Чарльз Диккенс таки был прав!»
Вікторія ГАВРИК
Скорочено. Повінстю в газеті "Сіверщина" за 23 серпня
Читайте також |
Коментарі (0) |