Подорожчання...
З приходом осені ціни на споживчі товари та послуги знову поповзли стрімко вгору — у вересні це зростання сягнуло 8,6% у річному вимірі. І це не кінець.
Україна поступово стає доволі дорогою країною, де ціни на базові товари й послуги подекуди вирівнюються з показниками Євросоюзу, хоча про співмірність зарплат поки не йдеться.
Дорожчають переважно інгредієнти борщового набору, а загалом із 54 позицій, на основі яких Державна служба статистики розраховує індекс зростання споживчих цін, — 44 зросли в ціні протягом останніх 12 місяців.
«Вагомим проінфляційним чинником залишається зростання витрат на енергоспоживання та оплату праці, — наголошує нардеп Данило Гетманцев, голова фінансового комітету Верховної Ради. — Водночас, якщо йдеться про сільськогосподарські культури, багато залежить від врожаю, потужностей для зберігання, якості посівного матеріалу, можливостей для експорту».
У Національному банку, чий мандат включає контроль рівня споживчих цін, називають й інші причини поточного зростання інфляції: подорожчання оброблених продуктів через зростання вартості сирих продуктів. Інакшими словами, коли дорожчає картопля, то картопляні чипси дорожчають ще більше. Окрім цього, девальвація гривні протягом останніх місяців теж спричинює ріст цін.
Можливо, нинішній рівень зростання цін не є катастрофічним, якщо порівнювати його з осінню 2022-го, коли інфляція перевищувала 20%, але показник у 8,6% точно не можна назвати комфортним. До того ж ситуація може погіршитися в найближчі місяці.
Так, індекс споживчих настроїв, за даними дослідницької компанії Info Sapiens, у вересні погіршився до 72,6 пункту після серпневого показника у 80 пунктів. Індекс менш як 100 означає, що серед громадян переважають негативні споживчі настрої.
Що дорожчає насамперед
На першому місці за стрімкістю здорожчання — комунальні тарифи. Так, вартість води, електроенергії, газу та житла додала аж 18,7%. Стабільно зростає ціна медичних послуг на тлі відчутного попиту на лікування — тепер це 11,9%.
На 12% у річному вимірі зросли ціни на освіту. Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин пояснює це так: «Є традиційний сезонний перегляд цін для освітніх закладів».
Протягом останніх 12 місяців капуста подорожчала на 208,8%, картопля — на 88,8%, морква — на 51%, буряк — на 38,6%, вершкове масло — на 24,9%, яблука — на 20,4%.
Рік видався важким для яблучних дерев. На врожай вплинули пізні заморозки, після яких прийшли спека та зливи. Так, чи не вперше Україна може не впоратися зі своїми експортними зобов’язаннями щодо яблук, адже їх елементарно бракує: технічні сорти постійно дорожчають, а серед елітних сортів слабкий врожай.
Щодо молочних продуктів, то Україна все більше стає імпортозалежною: споживачі часом не вдовольняються якістю української продукції. У першій половині жовтня імпорт вершкового масла зріс на 76% у місячному вимірі, кисломолочних продуктів — на 11%, сирів — на 5%. Відповідно, зростання цін через це теж імпортується, тобто перебуває під впливом вищих цін за кордоном.
Надмірний попит на соняшникову сировину — як в Україні, так і у світі — може призвести до здорожчання соняшникової олії, хоча поки що ціна на неї практично незмінна. Рік виявився кліматично важким для мікрогріну й салатів, а тому пропозиція цих продуктів є обмеженою.
Ще одним чинником, який може спричинити подальше зростання цін на їжу, є призупинення процедури бронювання військовозобов’язаних чоловіків для аграрних компаній. «Нам вкрай необхідне бронювання. У сільському господарстві дуже важлива сезонність. І якщо ми в певний період, наприклад зараз, не зможемо виконати ті чи інші роботи, то в нас зупиняється цей вид діяльності, — заявив Леонід Козаченко, президент «Української аграрної конфедерації». — Я не думаю, що це спричинить дефіцит продовольства в Україні. Але економіка країни в цілому дуже ослабне. Так, у нас продовольство виросте в ціні, але його буде достатньо».
До цього додається здорожчання пального, через що транспортні послуги — а їхня вартість «зашита» в ціні ледь не кожного товару — додали у вересні 6,7% у річному вимірі. «Перший етап підвищення акцизного податку на пальне з вересня відобразився насамперед на подорожчанні автогазу, водночас низькі ціни на нафту та високі запаси стримували подорожчання бензину та дизеля», — пояснюють в НБУ.
Громадське
Україна поступово стає доволі дорогою країною, де ціни на базові товари й послуги подекуди вирівнюються з показниками Євросоюзу, хоча про співмірність зарплат поки не йдеться.
Дорожчають переважно інгредієнти борщового набору, а загалом із 54 позицій, на основі яких Державна служба статистики розраховує індекс зростання споживчих цін, — 44 зросли в ціні протягом останніх 12 місяців.
«Вагомим проінфляційним чинником залишається зростання витрат на енергоспоживання та оплату праці, — наголошує нардеп Данило Гетманцев, голова фінансового комітету Верховної Ради. — Водночас, якщо йдеться про сільськогосподарські культури, багато залежить від врожаю, потужностей для зберігання, якості посівного матеріалу, можливостей для експорту».
У Національному банку, чий мандат включає контроль рівня споживчих цін, називають й інші причини поточного зростання інфляції: подорожчання оброблених продуктів через зростання вартості сирих продуктів. Інакшими словами, коли дорожчає картопля, то картопляні чипси дорожчають ще більше. Окрім цього, девальвація гривні протягом останніх місяців теж спричинює ріст цін.
Можливо, нинішній рівень зростання цін не є катастрофічним, якщо порівнювати його з осінню 2022-го, коли інфляція перевищувала 20%, але показник у 8,6% точно не можна назвати комфортним. До того ж ситуація може погіршитися в найближчі місяці.
Так, індекс споживчих настроїв, за даними дослідницької компанії Info Sapiens, у вересні погіршився до 72,6 пункту після серпневого показника у 80 пунктів. Індекс менш як 100 означає, що серед громадян переважають негативні споживчі настрої.
Що дорожчає насамперед
На першому місці за стрімкістю здорожчання — комунальні тарифи. Так, вартість води, електроенергії, газу та житла додала аж 18,7%. Стабільно зростає ціна медичних послуг на тлі відчутного попиту на лікування — тепер це 11,9%.
На 12% у річному вимірі зросли ціни на освіту. Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин пояснює це так: «Є традиційний сезонний перегляд цін для освітніх закладів».
Протягом останніх 12 місяців капуста подорожчала на 208,8%, картопля — на 88,8%, морква — на 51%, буряк — на 38,6%, вершкове масло — на 24,9%, яблука — на 20,4%.
Рік видався важким для яблучних дерев. На врожай вплинули пізні заморозки, після яких прийшли спека та зливи. Так, чи не вперше Україна може не впоратися зі своїми експортними зобов’язаннями щодо яблук, адже їх елементарно бракує: технічні сорти постійно дорожчають, а серед елітних сортів слабкий врожай.
Щодо молочних продуктів, то Україна все більше стає імпортозалежною: споживачі часом не вдовольняються якістю української продукції. У першій половині жовтня імпорт вершкового масла зріс на 76% у місячному вимірі, кисломолочних продуктів — на 11%, сирів — на 5%. Відповідно, зростання цін через це теж імпортується, тобто перебуває під впливом вищих цін за кордоном.
Надмірний попит на соняшникову сировину — як в Україні, так і у світі — може призвести до здорожчання соняшникової олії, хоча поки що ціна на неї практично незмінна. Рік виявився кліматично важким для мікрогріну й салатів, а тому пропозиція цих продуктів є обмеженою.
Ще одним чинником, який може спричинити подальше зростання цін на їжу, є призупинення процедури бронювання військовозобов’язаних чоловіків для аграрних компаній. «Нам вкрай необхідне бронювання. У сільському господарстві дуже важлива сезонність. І якщо ми в певний період, наприклад зараз, не зможемо виконати ті чи інші роботи, то в нас зупиняється цей вид діяльності, — заявив Леонід Козаченко, президент «Української аграрної конфедерації». — Я не думаю, що це спричинить дефіцит продовольства в Україні. Але економіка країни в цілому дуже ослабне. Так, у нас продовольство виросте в ціні, але його буде достатньо».
До цього додається здорожчання пального, через що транспортні послуги — а їхня вартість «зашита» в ціні ледь не кожного товару — додали у вересні 6,7% у річному вимірі. «Перший етап підвищення акцизного податку на пальне з вересня відобразився насамперед на подорожчанні автогазу, водночас низькі ціни на нафту та високі запаси стримували подорожчання бензину та дизеля», — пояснюють в НБУ.
Громадське
| Читайте також |
| Коментарі (0) |