Пандемія здорового ґлузду

Зайшов з дружиною в "Сільпо" і поки вона закуплялась (довгенько, треба сказати) я собі сидів, недалеко від кас, причому сидів (ключове) без маски.

Сиджу собі, починяю примус, нікого не чіпаю, спостерігаю …

Перше – людей, в більшості випадків, конкретно напрягає, що я без маски на писку.

Друге: люди, це ще півбіди, а охоронці просто таки очей не відводили, все надіялись, що я спробую зайти в торговий зал і ця, їхня «надійна» енергія була настільки потужною, що мною не раз аж підкидало, але якось переборов

Третє – за тих кількадесят хвилин, мимо мене пройшло пару сотень людей і тільки одна панянка (О, Боже !) без маски.

Четверте – біля входу в торговий зал черга, старший пан підходить майже впритул до попередника, затим повертається до наступного і каже, що треба зберігати дистанцію три метри.

Згадалась мені одна новела О. Генрі, в якій йшлося про те, як один авантюрист продавав навмисний пристрій, що не дозволяв збігати молоку, під час кипіння. І господині це купляли ! Десь, вони напевно розуміли і знали, що це не неправда, але підсвідомо, це було просто бажання зняти одну зі своїх проблем.

Те саме з анти-корона-вірусними масками.

Очевидно, що більшість знає, що ці маски ні від чого не рятують і абсолютно не є панацеєю від новоявленого вірусу. Але, підсвідомо (!!!), це зняття своєї психо-проблеми. Такий собі паркан чи загорожа, хай міфічний, уявний, але надає почуття спокою і виконаного обов’язку перед суспільством. Це, фактично така собі пандемія здорового глузду.

До слова сказати – нікого не кремпує, що загнаний у підпілля малий бізнес, в той час як бізнес великий, працює згідно розкладу, незважаючи на карантин.

Також, нікого не кремпує, що маси бідних заробітчан в Україні і поза нею, стали ще біднішими, а багато залишаються без засобів до існування.

І останнє. Мене не покидає думка, що все це є грандіозною світовою аферою з непередбачуваними наслідками для посполитих.

Мирослав РЕВТЬ