Не стало геніального кінорежисера

Спека принесла сумну звістку. У себе на дачі, в Черкаській області, помер видатний український кінорежисер і оператор, письменник і мислитель, полум"яний патріот рідної землі Юрій Іллєнко.
Як повідомили у ВО "Свобода", Юрій Іллєнко тривалий час хворів на рак. Його тіло буде доставлене в Київ. Прощання планується в Будинку вчителя на Вулиці Володимирській, а панахида відбудеться у Володимирському соборі. Точна дата і час поки невідомі.

Юрій Герасимович Іллєнко народився в 1936 році у Черкасах.Роки війни разом з сім'єю провів в евакуації у Сибіру (батько був на фронті). У 1960 закінчив ВДІК.

Дебютував як оператор у фільмі Якова Сегеля "Прощайте, голуби" (1960). Працював на Ялтинській кіностудії, з 1963 - на кіностудії Довженка в Києві. Світову славу Іллєнку принесла операторська робота у фільмі Параджанова "Тіні забутих предків" (1964).

Сценарист, кінорежисер, актор, оператор, продюсер, Народний артист України 1987 р., Академік академії мистецтв України 1996 р., лауреат Державної премії України ім. Т.Шевченка 1991 р., а також Всесоюзного кінофестивалю в номінаціях Приз за операторську роботу і Приз за режисуру 1981 р., лауреат Канського кінофестивалю.

Серед видатних робіт Іллєнка – "Білий птах з чорною ознакою", "Свято печеної картоплі", " Легенда про княгиню Ольгу", "Лебедине озеро. Зона".

За документальний фільм про Сергія Параджанова "Параджанов. Партитура Христа до-мажор". 1994 р. отримав Диплом МКФ "Золотий витязь" в Югославії.

Завідував кафедрою кінорежисури в Київському державному інституті театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого. Фільм Іллєнка "Молитва за гетьмана Мазепу" був обраний для показу на Берлінському міжнародному кінофестивалі 2003 р. Член ВО "Свобода"

Текст : ТСН
Дебют в режисурі - "Криниця для спраглих" за сценарієм Івана Драча, про винищення українського села, було заборонено постановою ЦК компартії України на 22 роки. Наступний фільм "Вечір напередодні Івана Купала" - алегорична історія України, було знято з екрану рішенням Міністра культури СРСР Романова і покладено на полицю на 18 років. Фільм реабілітовано в 1988 році.

У 1971 році на 24-му з'їзді компартії України заборонено наступний, третій фільм Юрія Іллєнка "Білий птах з чорною ознакою" як "найбільш шкідливий фільм, що колись було зроблено в Україні, особливо шкідливий для молоді".

Була дворічна еміграція в Югославію, де Юрій Іллєнко знімає фільм "Жівіо заінат", що перекладається як "Живу наперекір всьому". Фільм отримав "Срібну арену" на фестивалі в Пулі і приз за найкращу чоловічу роль. В Україні на екран був не допущений. Наступний фільм "Мріяти і жити" за сценарієм Івана Миколайчука і Юрія Іллєнка було 42 рази зупинено у виробництві на різних стадіях.

У різні роки було заборонено майже всі проекти Юрія Іллєнка на стадії сценарію. З написаних 42 сценаріїв, лише сім стали фільмами.

До проекту "Молитва за гетьмана Мазепу" Юрій Іллєнко йшов близько третини свого життя. Фільм знято з кінопоказів, заборонено для показу по ТВ, не випущено на відео.

За сорок вісім років роботи в кіно рівно половину був безробітний як кінематографіст. Усе ж став Лауреатом держаної премії імені Шевченка, народним артистом України, академіком АМУ, професором кафедри кінорежисури і кінодраматургії, Почесним Доктором Міжнародної Кадрової Академії.

ВО "Свобода"