Пам'яті шкільної бібліотекарки

Її кабінет - бібліотека був зразу при вході в школу, по дорозі в їдальню - якщо на перерві бігти. І я завжди туди входив з відчуттям причетності до таїни друкованого слова. А господинею була привітна бібліотекарка Поліна Андріївна Єрашова. Сьогодні вночі вона відійшла в кращі світи на 82 році життя, уві сні.

Поліна Андріївна з роду шаболтасівських Морозів, але після закінчення Ніжинського культпросвітнього училища все життя прожила в Авдіївці, не Єгорівці, де з чоловіком Степаном Івановичем виростила двох дітей - Віктора і Антоніну. Віктор став агрономом, Антоніна - вчителькою.

Останні роки, завдяки однокласниці Антоніні Черниченко, я часто навідувався до хати Поліни Андріївни - вона не тільки не втратила інтересу до читання (здається, одне з останніх, що вона перечитувала - був Стельмах), але й консультувала мене, коли я помагав іншому Морозу - Олексію ладнати його "Історію Авдіївки та її околиць". Поліна Андріївна надала для книги ряд фотографій і чітко, по датах, могла розповісти ті чи інші віхи історії села. Скажімо, вона добре пам'ятала часи, коли в церкві був спортзал. А тепер, на фініші життя, вона, живучи недалеко від церкви, наслухала дзвони та визначала хто в селі помер...

Поліна Андріївна дуже цікавилась книгою про історію села і я радий, що вона її отримала та змогла прочитати. Сумно, що вже сюди на Єгорівку не зайдеш... Вона так намагалася нас вгостити - то захолодом (так в Авдіївці звуть холодець), бо ми зчасту приїздили на Діди, то якимись млинцями. А на столі завжди стояв портрет правнука Єгора. Життя триває...

Хай у мирі спочиває Поліна Андріївна, там, де нема ні недуги, ні журби, ні зітхання! Чи як кажуть в Авдіївці на похоронах - хай царствує!

Василь ЧЕПУРНИЙ

На фото з архіву Антоніни Черниченко - Єрашови: Степан Іванович і Поліна Андріївна.