Храм на Казанську
У моєму селі сьогодні храм. Бо в селі діє церква Казанської ікони Божої Матері, храм досі належить до московського патріархату попри те, що багаторічний настоятель о. Василь - галичанин (це типово для Чернігівщини - галичани в ролі русифікаторів), і село живе за календарем МП. 
Першим мене навернув на думку про те, що в селі була церква іншого посвячення Іван Захарович Чех - він звав себе атеїстом, але сказав одного разу: "Не може бути, щоб церква була весь час присвячена московському празнику, якійсь Казані".
Джерела підтвердили: дійсно, історично в селі була церква Різдва Христового і стояла вона біля маєтку Скоропадського. За даними Філарета Гумілевського у 1860 році прихожан у церкві було 1062 чоловіків та 1130 жінок. А в самому храмі на рештках древнього іконостасу був напис: "сей иконостас соделань при священнике ОТЦЕ Остапе со Яковомь Мазепою...". Найперша церква в Авдіївці згадується 1643 року.
Ця церква була дерев'яною і коли згоріла більше 120 років тому - побудована кам'яна і, як наслідок русифікації церковного українського життя російським Синодом, найменована Казанської ікони Божої Матері. Росія нав'язувала скрізь, де тільки вдавалося, то Алєксандра Нєвського, який аж ніяк не може зватися святим (помер, обпившись кумису, сей побратим хана Сартака), то Казанської ікони (знайдена, мовляв, у Казані на попелищі - коли московити спалили столицю татар), то вже в ближчі до нас часи - Ксєнію Петербурзьку, достоїнство якої в тому, що ходила в чоловіковому одязі, Іоанна Кронштадтського, що до нас стосунку не має, то видумали святощ якоїсь Матрони московської. Як і Шевченко підмітив, що змушували співати "про Парашу, радость нашу". Я вже не кажу про сім'ю царя Ніколая II, т.зв. іконами якої були заставлені всі аналої принаймні в Чернігові донедавна.
Тож за більш ніж сотню років мої земляки звикли до Казанської, бо коли й на ведмедя сто двадцять років казати, що собака - то загавкає.
Та все ж, сподіваюся, що в тих нечисленних (через війну) авдієвських хатах, де будуть сьогодні храмові, після чарки і захолоду (так у Авдієвці називається холодець), можливо дехто й задумається - чому в селі досі церква московського патріархату, а не українська?
Василь ЧЕПУРНИЙ
 Першим мене навернув на думку про те, що в селі була церква іншого посвячення Іван Захарович Чех - він звав себе атеїстом, але сказав одного разу: "Не може бути, щоб церква була весь час присвячена московському празнику, якійсь Казані".
Джерела підтвердили: дійсно, історично в селі була церква Різдва Христового і стояла вона біля маєтку Скоропадського. За даними Філарета Гумілевського у 1860 році прихожан у церкві було 1062 чоловіків та 1130 жінок. А в самому храмі на рештках древнього іконостасу був напис: "сей иконостас соделань при священнике ОТЦЕ Остапе со Яковомь Мазепою...". Найперша церква в Авдіївці згадується 1643 року.
Ця церква була дерев'яною і коли згоріла більше 120 років тому - побудована кам'яна і, як наслідок русифікації церковного українського життя російським Синодом, найменована Казанської ікони Божої Матері. Росія нав'язувала скрізь, де тільки вдавалося, то Алєксандра Нєвського, який аж ніяк не може зватися святим (помер, обпившись кумису, сей побратим хана Сартака), то Казанської ікони (знайдена, мовляв, у Казані на попелищі - коли московити спалили столицю татар), то вже в ближчі до нас часи - Ксєнію Петербурзьку, достоїнство якої в тому, що ходила в чоловіковому одязі, Іоанна Кронштадтського, що до нас стосунку не має, то видумали святощ якоїсь Матрони московської. Як і Шевченко підмітив, що змушували співати "про Парашу, радость нашу". Я вже не кажу про сім'ю царя Ніколая II, т.зв. іконами якої були заставлені всі аналої принаймні в Чернігові донедавна.
Тож за більш ніж сотню років мої земляки звикли до Казанської, бо коли й на ведмедя сто двадцять років казати, що собака - то загавкає.
Та все ж, сподіваюся, що в тих нечисленних (через війну) авдієвських хатах, де будуть сьогодні храмові, після чарки і захолоду (так у Авдієвці називається холодець), можливо дехто й задумається - чому в селі досі церква московського патріархату, а не українська?
Василь ЧЕПУРНИЙ
| Читайте також | 
| Коментарі (0) | 



