Офіцер пише дитячі книги
Нещодавно у полтавському видавництві «Оріяна» вийшла друком перша книга офіцера Збройних Сил України капітана Михайла Семишкура. Називається вона «Пригоди Хрюнчика і Хрянчика».
Книга у твердій палітурці, з крейдованого паперу, чудово проілюстрована і на 155 сторінках містить сімнадцять казкових оповідань для малюків. Це, зокрема, «Великий дуб», «Шахи», «Різдво», «Подорож до Африки» та інші казкові історії.
Літературне захоплення у Михайла виникло ще в дитинстві, адже його мама – Любов Іванівна, довгий час працює на педагогічній ниві, а зараз – старшим викладачем української мови та літератури Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна». Саме вона і прищепила йому любов до мови і літератури, а згодом стала й натхненником видання цієї казкової історії.
– Я з дитинства мріяв написати книгу, – розповів Михайло. – Моя уява малювала різні фантастичні картини з казковими персонажами і неймовірними пригодами. Йшов час, та дитяча мрія не покидала мене. Якийсь внутрішній голос постійно нагадував мені про неї, примушував діяти, і одного разу, прогулюючись парком, я таки вирішив втілити свою мрію у життя. Головних героїв своїх казок я взяв з реального світу. Хрюнчик і Хрянчик – це мій друг Олексій і я. У дитинстві ми жартома називали один одного кабанчиками, і мені здалося, що це чудовий матеріал для дитячої історії. Ведмідь Васильович -- це мій співслужбовець Сергій Васильович, білочка Сонечко -- моя племінниця.
Батько офіцера, Володимир Борисович, полковник запасу, свого часу служив у військовій розвідці. Тож не дивно, що Михайло за прикладом батька теж вирішив обрати професію військового. Після навчання в Київському військовому інституті інформатизації і телекомунікації при КПІ Михайло розпочав офіцерську службу в механізованому батальйоні 128-ї окремої механізованої бригади. А зараз вже шостий рік він служить в Центрі радіоелектронної розвідки «Північ».
Написавши декілька історій, Михайло показав їх своїй мамі. Вона зацікавилась казками для дітей і порадила їх видати окремою книжкою. Так і виникла ця ідея. Над книгою, окрім Михайла, попрацювала його мама як редактор, художник Олег Синельник, дизайнер Оксана Помилуйко та чимало інших людей. Всі вони до своєї роботи віднеслись з натхненням, тож книга вийшла весела, цікава, яскрава і приваблива для малюків. Весь наклад книги Михайло з редакційним колективом подарували дитячим та шкільним бібліотекам, дитсадочкам тощо.
Серед уподобань Михайла також і спорт, фото і відео. Та головна справа, якій він присвятив своє життя – військова служба. Офіцер зазначає:
– Звичайно, у мене на першому місці служба, виконання своїх професійних обов’язків, та військова людина повинна бути різнобічно розвинута. Мабуть у кожного військового є свої хобі, а можливо і нездійснені дитячі мрії. Тепер, тримаючи в руках цю гарно оформлену, повнокольорову книжку в твердій обкладинці, я переконаний, що мрії збуваються, якщо в них вірити.
Регіональний медіа-центр Міністерства оборони України
у м. Чернігів, підполковник Парій О.В.
Книга у твердій палітурці, з крейдованого паперу, чудово проілюстрована і на 155 сторінках містить сімнадцять казкових оповідань для малюків. Це, зокрема, «Великий дуб», «Шахи», «Різдво», «Подорож до Африки» та інші казкові історії.
Літературне захоплення у Михайла виникло ще в дитинстві, адже його мама – Любов Іванівна, довгий час працює на педагогічній ниві, а зараз – старшим викладачем української мови та літератури Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна». Саме вона і прищепила йому любов до мови і літератури, а згодом стала й натхненником видання цієї казкової історії.
– Я з дитинства мріяв написати книгу, – розповів Михайло. – Моя уява малювала різні фантастичні картини з казковими персонажами і неймовірними пригодами. Йшов час, та дитяча мрія не покидала мене. Якийсь внутрішній голос постійно нагадував мені про неї, примушував діяти, і одного разу, прогулюючись парком, я таки вирішив втілити свою мрію у життя. Головних героїв своїх казок я взяв з реального світу. Хрюнчик і Хрянчик – це мій друг Олексій і я. У дитинстві ми жартома називали один одного кабанчиками, і мені здалося, що це чудовий матеріал для дитячої історії. Ведмідь Васильович -- це мій співслужбовець Сергій Васильович, білочка Сонечко -- моя племінниця.
Батько офіцера, Володимир Борисович, полковник запасу, свого часу служив у військовій розвідці. Тож не дивно, що Михайло за прикладом батька теж вирішив обрати професію військового. Після навчання в Київському військовому інституті інформатизації і телекомунікації при КПІ Михайло розпочав офіцерську службу в механізованому батальйоні 128-ї окремої механізованої бригади. А зараз вже шостий рік він служить в Центрі радіоелектронної розвідки «Північ».
Написавши декілька історій, Михайло показав їх своїй мамі. Вона зацікавилась казками для дітей і порадила їх видати окремою книжкою. Так і виникла ця ідея. Над книгою, окрім Михайла, попрацювала його мама як редактор, художник Олег Синельник, дизайнер Оксана Помилуйко та чимало інших людей. Всі вони до своєї роботи віднеслись з натхненням, тож книга вийшла весела, цікава, яскрава і приваблива для малюків. Весь наклад книги Михайло з редакційним колективом подарували дитячим та шкільним бібліотекам, дитсадочкам тощо.
Серед уподобань Михайла також і спорт, фото і відео. Та головна справа, якій він присвятив своє життя – військова служба. Офіцер зазначає:
– Звичайно, у мене на першому місці служба, виконання своїх професійних обов’язків, та військова людина повинна бути різнобічно розвинута. Мабуть у кожного військового є свої хобі, а можливо і нездійснені дитячі мрії. Тепер, тримаючи в руках цю гарно оформлену, повнокольорову книжку в твердій обкладинці, я переконаний, що мрії збуваються, якщо в них вірити.
Регіональний медіа-центр Міністерства оборони України
у м. Чернігів, підполковник Парій О.В.
Коментарі (0) |