"Очікування зустрічі"
Колекціонер з Івано-Франківщини пропонує придбати твори художника-шістидесятника Валерія Болбата -- з Остра, що на Чернігівщині. Кому цікаво пишіть. Валерій Болбат народився у родині військового далеко за межами України 1940 року. Малювати почав з п’яти років. Перші навички малювання здобув в “Ізостудії” міста Ростова та Народному університеті мистецтв ім. Н. К. Крупської в Москві. Однак формування його як творчої особистості відбулося в Україні.
Мешкав в Острі, що на Чернігівщині. Тут його запримітив ректор Київського художнього інституту Олексій Олійник і взяв обдарованого юнака під свою опіку.
Багато років працював у галузі монументального розпису, розробляв проекти міжнародних виставок. Однак знаходив час і для улюбленого живопису. Це саме була епоха шістдесятництва, коли художники шукали пластичні форми задля творення нової розкутої мови українського образотворчого мистецтва.
Плеяда таких видатних митців, як Іван-Валентин Задорожній, Віктор Зарецький, Опанас Заливаха, Алла Горська спонукали до творчого неспокою, пошуків власного “я” в мистецтві, до національної самоідентифікації.
Під час роботи на Комбінаті монументально-декоративного мистецтва мав можливість спілкуватися з знаними художниками Миколою Стороженком, Федором Глущуком, Анатолієм Базилевичем. А під час оформлення Київського університету познайомився з Василем Перевальським та Олександром Вороною.
1977 року в Київському міському будинку вчених відбулася перша персональна виставка Валерія Болбата, яка мала великий розголос. Про художника писали не лише республіканські, а й всесоюзні ЗМІ. Через кілька років персональна виставка в Меморіальному музеї Павла Тичини. Брав участь у багатьох колективних виставках, сам виступав організатором виставках своїх колег.
Сьогодні про творчість Валерія Болбата знають не так багато. А повернути це ім’я широкому загалу вирішили народний художник України Валерій Франчук та художник, письменник і педагог Анатолій Горовий. Під час підготовки однієї з колективних виставок вони мали змогу ознайомитися з творчістю Валерія Івановича і були вражені розмаїттям його творчого обдаровання.
На виставці представлені картини від 60-х років минулого століття і до сьогодення. На багатьох полотнах зображені краєвиди рідного Остра. На інших — околиці Пущі Водиці, нині тут уже один із районів Києва. Тема збереження природи порушена в роботах “Розіп’яття Голосіївського лісу” та “Покалічена земля Білецького яру”. Враження від подорожей Карпатами у картинах “Вівчар жене отари в гори” та “Очікування зустрічі”.
Олександр ЯСЕНЧУК
Мешкав в Острі, що на Чернігівщині. Тут його запримітив ректор Київського художнього інституту Олексій Олійник і взяв обдарованого юнака під свою опіку.
Багато років працював у галузі монументального розпису, розробляв проекти міжнародних виставок. Однак знаходив час і для улюбленого живопису. Це саме була епоха шістдесятництва, коли художники шукали пластичні форми задля творення нової розкутої мови українського образотворчого мистецтва.
Плеяда таких видатних митців, як Іван-Валентин Задорожній, Віктор Зарецький, Опанас Заливаха, Алла Горська спонукали до творчого неспокою, пошуків власного “я” в мистецтві, до національної самоідентифікації.
Під час роботи на Комбінаті монументально-декоративного мистецтва мав можливість спілкуватися з знаними художниками Миколою Стороженком, Федором Глущуком, Анатолієм Базилевичем. А під час оформлення Київського університету познайомився з Василем Перевальським та Олександром Вороною.
1977 року в Київському міському будинку вчених відбулася перша персональна виставка Валерія Болбата, яка мала великий розголос. Про художника писали не лише республіканські, а й всесоюзні ЗМІ. Через кілька років персональна виставка в Меморіальному музеї Павла Тичини. Брав участь у багатьох колективних виставках, сам виступав організатором виставках своїх колег.
Сьогодні про творчість Валерія Болбата знають не так багато. А повернути це ім’я широкому загалу вирішили народний художник України Валерій Франчук та художник, письменник і педагог Анатолій Горовий. Під час підготовки однієї з колективних виставок вони мали змогу ознайомитися з творчістю Валерія Івановича і були вражені розмаїттям його творчого обдаровання.
На виставці представлені картини від 60-х років минулого століття і до сьогодення. На багатьох полотнах зображені краєвиди рідного Остра. На інших — околиці Пущі Водиці, нині тут уже один із районів Києва. Тема збереження природи порушена в роботах “Розіп’яття Голосіївського лісу” та “Покалічена земля Білецького яру”. Враження від подорожей Карпатами у картинах “Вівчар жене отари в гори” та “Очікування зустрічі”.
Олександр ЯСЕНЧУК
| Читайте також |
| Коментарі (0) |