Новожаба на святині
Єлецький монастир у Чернігові — пам’ятка національного значення. Там не те що копнути, а й ступнути має бути невільно. Тож поява нової неоковирної споруди — розкаряченої хати, схожої на ті, що ставлять «новиє русскіє», викликала тривогу.
Перш за все при будь-якому будівництві, навіть винятково господарському, мають пройти археологічні розкопки. До речі, коли ставили в монастирі альтанку над артезіанською свердловиною, саме так і робили. А тут?
Відомий археолог, завідувач відділу печер Національного історико- архітектурного заповідника «Чернігів стародавній» Володимир Руденок: «Жодні розкопки там не проводились. Наскільки я знаю, ніяких дозволів на будівництво також нема».
В.о начальника обласного управління архітектури та містобудування Олександр Грицай був обережним: «Питання вивчається. Можливо, дозволи і є. Ще не знаємо, чи це охоронна територія… Пишіть офіційний запит».
Запит ми подали. До прокуратури — також. Зауважимо, що опіку над територією здійснює Національний історико-архітектурний заповідник «Чернігів стародавній» (генеральний директор — Андрій Курданов) та Чернігівська єпархія УПЦ Московського патріархату (архієпископ Амвросій (Полікопа). Від них чекаємо також пояснень.
Насельниці монастиря пояснюють, що в новобуді має бути духовна бібліотека. Так наче мало місця в існуючих приміщеннях.
Зрештою, краще б відродили духовну консисторію, а не перетворювали її руїни в банальні погреби навпроти святині ХII століття — Успенського собору. Але на таке відновлення треба більше грошей, ніж на складання неоковирної хати, більше схожої на лазню…
До речі, новобуд з’явився не просто в охоронній зоні, а на самій території монастиря. Охоронна ж зона значно ширша. Про що архітекторам добре відомо…
Василь ЧЕПУРНИЙ, голова обласного товариства «Просвіта» імені Т.Шевченка.
Перш за все при будь-якому будівництві, навіть винятково господарському, мають пройти археологічні розкопки. До речі, коли ставили в монастирі альтанку над артезіанською свердловиною, саме так і робили. А тут?
Відомий археолог, завідувач відділу печер Національного історико- архітектурного заповідника «Чернігів стародавній» Володимир Руденок: «Жодні розкопки там не проводились. Наскільки я знаю, ніяких дозволів на будівництво також нема».
В.о начальника обласного управління архітектури та містобудування Олександр Грицай був обережним: «Питання вивчається. Можливо, дозволи і є. Ще не знаємо, чи це охоронна територія… Пишіть офіційний запит».
Запит ми подали. До прокуратури — також. Зауважимо, що опіку над територією здійснює Національний історико-архітектурний заповідник «Чернігів стародавній» (генеральний директор — Андрій Курданов) та Чернігівська єпархія УПЦ Московського патріархату (архієпископ Амвросій (Полікопа). Від них чекаємо також пояснень.
Насельниці монастиря пояснюють, що в новобуді має бути духовна бібліотека. Так наче мало місця в існуючих приміщеннях.
Зрештою, краще б відродили духовну консисторію, а не перетворювали її руїни в банальні погреби навпроти святині ХII століття — Успенського собору. Але на таке відновлення треба більше грошей, ніж на складання неоковирної хати, більше схожої на лазню…
До речі, новобуд з’явився не просто в охоронній зоні, а на самій території монастиря. Охоронна ж зона значно ширша. Про що архітекторам добре відомо…
Василь ЧЕПУРНИЙ, голова обласного товариства «Просвіта» імені Т.Шевченка.
Читайте також |
Коментарі (2) |
| |