НЕЗАБУТНІ ПРИГОДИ ЧЕРНІГІВСЬКИХ ЖУРНАЛІСТІВ ПІД КИЄВОМ ЗАВДЯКИ КОМПАНІЇ "КИЇВСТАР"

Мінне поле

Така початкова фабула стала стартом у напіввійськовій грі «Квест Київстар», організована компанією «Київстар» для команд журналістів з Чернігова, Вінниці, Житомира та Черкас.
Кульмінація цієї гри полягала в тому, що треба було віднайти і зібрати рештки записів, які військові журналісти залишили в епіцентрі бою. Усі етапи завдань організатори поєднали, як і прийнято під час квесту (по-нашому це слово означає пошук), у розгадуванні інтелектуально-логічних вправ із подоланням перешкод ( в лісі, на озері).

Квест проходив якраз на тому самому місці, де в сорок першому році точилися бої за оборону Києва. А тому в цьому лісі збереглися різноманітні багатотонні доти, траншеї, буферні зони… І не дивно, що я і колега Славик, який працює в чернігівській газеті «Взгляд», випадково знайшли заіржавілу частинку від снаряда.

Загадка Середньовіччя

Мало того, що всі члени команди не послухали капітана команди Анжелу з чернігівського міського телебачення, яку інтуїція не підвела — вона точно спрямувала шлях до закладених тайників, а стали на бік пропозицій Славика і пішли не в той бік, та ще й довго розгадували те, що знайшли у металевому корпусі міношукачем. Інтернет, до якого знайшли шлях через ноутбук (організатори видали кожній команді ці переносні комп’ютери) виклав нам масу всілякої інформації. Але те, що саме нам було потрібно, ніяк не знаходили. А знань в усіх журналістів із розв’язання першого завдання, що «відкопали», бракувало. Ми повинні були точно відповісти на запитання: «Для чого слугував у період Середньовіччя прилад і яку назву він мав?» Загострена з одного кінця паличка збивала усіх з пантелику. Чомусь усі зосередились на тому, що саме цією кінцівкою палички і передавались певні знаки своїм одноплемінникам у давнину. На іншому кінці знайденої палички була прив’язана невеличка червона стрічка, яка додавала нам ще більших запитань. Вирішити правильно ніяк нам не вдавалося.

Чернігівці стріляти вміють

Далі пішло все веселіше . Учасникам команд потрібно було позмагатися у плаванні на човнах, аби швидше добратися до колишнього величезного дзоту на озері і нагадує відому фортецю у Франції — Форт Буаяр. З вершини цієї скелі необхідно було на берег іншим учасникам передати червоними прапорцями знаки. А на березі іншим членам команди потрібно було якнайшвидше за допомогою Інтернету дізнатися, що то за сигнали?

Стріляти люблять майже всі. Найменше влучити в ціль з автомата «пощастило» учасникам, які автоматний ріжок («магазин») випустили залпом, майже не відпускаючи курка. Чернігівська команда, до речі, у цьому конкурсі продемонструвала найкращий результат.

Головне — участь

Організатори квесту досить вдало продумали його сценарій. Все відбувалося як у реальному часі. І тим гра була досить захоплюючою і непередбачуваною.

І хоча чернігівська команда, до якої увійшли працівники газет «Взгляд», «Сіверщина», «Чернігівські відомості», Чернігівського міського телебачення, зайняла третє місце, та все ж враження — хоч відбавляй. Ось такі незабутні пригоди подарував журналістам оператор мобільного зв’язку «Київстар». Між іншим, ця провідна в Україні компанія забезпечувала учасників команд засобами якісного зв’язку при отриманні-передачі потрібної інформації протягом проведення усього квесту.

Сергій КОРДИК