реклама партнерів:
Головна › Новини › ПОГЛЯД

На Рождество Ісуса

Давно було... мели сніги
І тліли дрова в грубці..
І котик терсь біля ноги
У своїй теплій шубці.

І вітер в сіни задував
Крізь щілину, що збоку.
І сніг під Місяцем блищав
І падав в ніч глибоку...

Давно було... вже й не згадать -
Солома, січка, коні..
І в хаті тиша, благодать
І кварта на ослоні,

Відро з водою, два прачі,
Три миски, одне деко.
І блимають аж дві свічі,
Та видно недалеко...

Під грубкою сидить Юрко,
На полику - Ярина.
А поруч з нею кіт Мурко
І баба Якилина.

Киплять галушки в казані
І запах від цибулі.
Годинник прямо на стіні
І подушки на стулі.

Зимову пісню завива
Не вовк, а хуртовина.
Спасибі, Боже, що жива,
Ледь шепче Харитина.

Спасибі за Твої дари,
За хліб і за водицю.
І Бог заходить у двори
І ріже паляницю.

І крихти падають на стіл.
І я їх всі збираю.
І у кошарі стоїть віл
Той, що вернувсь із гаю.

І впали в пелену сніги,
Дві крихти із обруса.
Чекають люди і боги
На Рождество Ісуса.

Галина ПОТОПЛЯК



Теги:Різдво, українська поезія, дитинство, Галина Потопляк, зима, хата


Читайте також






Коментарі (0)
avatar