На ПРоміжних виборах 10 березня у Куликівську райраду комуністи здали Ковчин регіоналам. ФОТОрепортаж

ПРоміжні вибори до місцевих органів самоврядування — унікальна можливість заміряти суспільну думку громадян і спроможність влади цю думку спотворити.
10 березня 2013 року мешканці мальовничого села Ковчин на березі зачарованої Десни Куликівського району Чернігівської області мали можливість обрати представника для захисту своїх інтересів до районної ради.

Поруч із колись козацьким селом Ковчин розташоване історичне урочище «Ковуйське» з рештками городища часів Київської Русі. Відомий дослідник середньовічної Русі Володимир Коваленко вважає, що літописні Біла Вежа, Бохмач та Уненеж (рештки городища на околиці сучасного Ніжина) контролювали броди серед непрохідних Остерських боліт на трьох відгалуженнях шляху зі степу до Чернігова, котрі сходились в районі Ковчина, що робило це городище ключем до Чернігова з півдня. Тож не дивно, що в селі є навіть свій музей.

За словами 56-річного сільського голови Михайла Мороза, якого жителі села обирають на цю посаду з 1985 року, 1030 його односельців, у т. ч. 144 дітей, мають непогані умови для життя. Адже село повністю газифіковано, біля 70% садиб мають централізоване водопостачання, з райцентром з’єднує дорога, в селі діють потужні, як для району, багатопрофільні фермерські господарства «Колос» Віктора Труша та «Деснянські зорі» Миколи Туша, які взяли в оренду більшу частину земельних паїв місцевих селян в оренду.
Більш того, з минулого року 15% подоходний податок з зарплати працівників господарства «Колос» почав надходити до бюджету сільради.
Село Ковчин стало відоме на Чернігівщині як головний бастіон КПУ завдяки колишньому голові колгоспу «Комінтерн» (1984-1998 рр.), народному депутату ІІІ-го скликання Михайлу Тушу від КПУ(70-й у списку).
Як запевнили автора місцеві мешканці, саме завдяки його зусиллям у часи розвалу колгоспів не тільки створили у Ковчині найпотужніший в області осередок КПУ, але й стабілізувати ситуацію через бартерні операції з з донецькими картоплею і вугіллям, бо тоді Донбас був базовим регіоном для КПУ. Не дивно, що одне з працюючих сьогодні господарств у Ковчині, досі належать, відомому на Донеччині аграрнику-бізнесмену і політику Миколі Тушу з Новоазовська, яки йнародився і виріс у Ковчині.
До самої смерті в минулому році, 69-річний комуніст Михайло Туш представляв жителів Ковчина у Куликівській районній раді.
Тож районній владі завжди доводилося серйозно рахуватися з ковчинцями. Так у 2006-2010 роках районну раду очолювала вчителька місцевої школи, представниця ВО «Батьківщина» Валентина Мельник. І сьогодні вона залишається заступником голови райради, хоч Партія регіонів на чолі головою РДА Олегом Шпаком і трьома його заступниками має у райраді абсолютну більшість — 19 з 34 депутатів. При цьому 11 з депутатів-регіоналів обрані по мажоритарних округах від сільських громад і тільки 8 по партійному списку.
Незважаючи на абсолютне домінування представників Партії регіонів в райраді, серед сільських голів та рад, на останніх виборах до Верховної Ради України 28 жовтня 2012 року районній владі на чолі з колишнім нашоукраїнцем Олегом Шпаком (єдиний в області, хто досі очолює РДА з 2005 року) вдалося мобілізувати тільки 16,52% голосів виборців району на підтримку Партії регіонів.
Так, в комуністичному селі Ковчин з 578 виборців, що взяли участь у голосуванні (64,8% від внесених у список), за ВО «Батьківщина» проголосувало 162 виборця (28,0%), КПУ – 151 (26,1%), Партію регіонів – 89 (15,4%).
Тож для голови РДА, крім звісно звичайного адмінресурсу, у селі Ковчин треба було висунути такого кандидата від Партії регіонів, який був спроможний гарантовано виграти проміжні вибори до районної ради 10 березня 2013 року.
Таким кандидатом, безсумніву, була позапартійна Наталія Халімон - директор Ковчинської ЗОШ І-ІІІ ст. імені Л.П. Деполович. Історик за освітою, вона з 2005 року очолює цю школу, в якій зараз навчається 82 учня. Саме завдяки її зусиллям у 2010 році місцевй школі було присвоєно ім’я землячки Лідії Деполович (1869-1943 рр.). Остання відома, передусім, своїм українським букварем під назвою «Нумо читати!», який вийшов друком в 1926 році. Аж до початку 60-х років XX ст. учні початкової ланки в Україні вчилися рідної мови саме по цьому букварю.
Натомість, місцеві комуністи вирішили не псувати стосунки з головою РДА і здали Ковчин без бою., бо висунули кандидатом в депутати другого секретаря райкому КПУ Оксану Трутень, яка проживає в райцентрі.
Місцева ВО «Батьківщина» теж фактично усунулася від боротьби за депутатський мандат і висунула позапартійну Парасковію Пономаренко – директора Ковчинського сільського будинку культури.
З інших парламентських партій інтерес до виборів виявила лише «УДАР», яка висунула кандидатом в депутати голову районної партійної організації Інну Дзюбу, методиста з навчально-виховної роботи районного методичного кабінету відділу освіти Куликівської РДА.
Однак, дати бій опонентам в «комуністичному селі» вирішила активісти позапарламентської Української народної партії. Саме в селі Ковчині багато років діє осередок партії, який очолює рухівець, делегат Установчого з’їзду РУХу за перебудову 1989 року Анатолій Бабкін.
УНП висунуло кандидатом в депутати свого партійця Сергія Хорошка, добре відомого в районі лікаря-хірурга І-ї категорії поліклінічного відділення Куликівської ЦРЛ, який вже був депутатом райради від УНП у 2006-2010 рр.
Не будучі впевненими в ефективності традиційних адміністративних важелів, на зразок проведення концертів, випуску районної газети за день до виборів з потужною рекламою за висуванця Партії регіонів, влада зробила головну ставку на голосування за місцем перебування виборців. Так, до 106 виборців з відміткою «НСП», ДВК, сформованого головним чином з вчителів школи, було додано ще 74 «власноруч» написаних заяв тих виборців, хто не може прибути «за станом здоров’я» до приміщення для голосування.
Крім того, щоб обмежити ведення агітації і контроль за виборчим процесом опозиційним кандидатам, підконтрольна владі районна територіальна комісія, посилаючись на те, що треба мати право голосу на «відповідних місцевих виборах», відмовила в реєстрації їх довірених осіб, членів ДВК, офіційних спостерігачів, які були не мешканцями села Ковчин.
Більш того, в день голосування співробітники міліції на автотранспорті незаконно супроводжували членів ДВК з виносними скриньками для голосування, заважаючи опозиційним кандидатам в депутати контролювати дотримання норм закону під час голосування за межами приміщення для голосування.

При підрахунку голосів виявилось, що більше половини з 316 бюлетенів на підтримку кандидата від Партії регіонів знаходилися саме в двох переносних скриньках. За межами виборчої дільниці проголосувало аж 170 виборців з 538, що взяли участь у голосуванні, або аж 31,7 % від усіх, хто взяв участь у голосуванні. При цьому один зіпсований бюлетень був вкинутий чомусь якимось членом ДВК в одну з малих скриньок, що викликало не аби яке непорозуміння при підрахунку голосів.

До речі, на попередніх виборах до парламенту 28 жовтня 2012 року у переносні скриньки голосувало значно менше виборців, а саме: 103 з 578 виборців, що взяли участь у виборах або 17,5%.
Крім того, під час голосування і на дільниці, в приміщенні школи, члени ДВК не тільки не вимагали від односельців паспортів, а навіть агресивно реагували на зауваження на це грубе порушення закону про вибори від опозиційних кандидатів.

Один місцевий житель розповів автору, що в їхньому селі немає традиції вимагати паспорт на виборах, тому дехто і голосує за 2-3-х родичів. Тому, наприклад, на президентських виборах у 2010 році проголосувало рекордно багато виборців, майже 95% жителів села або 837 виборців.

У підсумку підрахунків голосів, за висуванців парламентських партій проголосувало: за І. Дзюбу від «УДАР» — 5, за П. Пономаренко від ВО «Батьківщина» — 42, О. Трутень від КПУ — 70 виборців.
Представника позапарламентської опозиції УНП Сергія Хорошка підтримали 98 жителів села Ковчин.

Отже, ковчинські КПУшники через загравання з владою поступилися вже не тільки Партії регіонів, але й рухівцям. Однак, один із їхніх місцевих лідерів запевнив автора, що бюст їхнього улюбленого вождя стояв і буде стояти біля школи імені Лідії Деполович. І це при тому, що, як дослідила переможниця цих виборчих перегонів Наталія Халімон, їх знаменита землячка загинула від голоду 70 років тому (20 березня 1943 року) у Києві, зданому більшовиками гітлерівським окупантам.



Ковчинский сільський голова Мороз Михайло Михайлович



Ковчинські знаменитості:

Туш Микола Семенович, директор СФГ "ДЕСНЯНСЬКІ ЗОРІ", керівник ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "АЛЬОНА - 95"(м. Новоазовськ), голова спортивного товариства «Колос», депутат Новоазовської районної ради Донецької області від СДПУ(о)



Туш Михайло Никифорович (1943-2012), народний депутат ІІІ-го скликання



Деполович Лідія Платонівна (1869-1943), автор українського букваря





Кандидати в депутати Куликівської райради по в/о №13

1. Інна Дзюба, методист з навчально-виховної роботи районного методичного кабінету відділу освіти Куликівської РДА, висунута "УДАР".



2. Парасковія Пономаренко, директор Ковчинського сільського будинку культури, безпартійна, висунута ВО "Батьківщина"



3. Оксана Трутень, другий секретар райкому КПУ, висунута КПУ



4. Наталія Халімон, директор Ковчинської ЗОШ І-ІІІ ст. імені Л.П. Деполович, безпартійна, висунута Партією регіонів



5. Сергій Хорошок, лікар-хірург І-ї категорії поліклінічного відділення Куликівської ЦРЛ, висунутий УНП



Голосування у приміщенні ЗОШ І-ІІІ ст. імені Л.П. Деполович







Анатолій Бабкін пояснює представникам правоохоронних органів незаконність їх дій на ПРоміжних виборах



21 год. 45 хв. - голосує останній виборець



Підрахунок голосів



Бюст В.Леніна - охоронець ковчинської стабільності біля ЗОШ І-ІІІ ст. імені Л.П. Деполович і дитячого садку