Мундіаль, на старт!

Ось основне з багатющої статистики чемпіонатів. У цій таблиці — рік і місце проведення чемпіонатів, чемпіон світу, команда, що грала у фіналі і стала віце-чемпіоном.

1930 Уругвай УРУГВАЙ Аргентина
1934 Італія ІТАЛІЯ Чехословаччина
1938 Франція ІТАЛІЯ Угорщина
1950 Бразилія УРУГВАЙ Бразилія
1954 Швейцарія НІМЕЧЧИНА Угорщина
1958 Швеція БРАЗИЛІЯ Швеція
1962 Чилі БРАЗИЛІЯ Чехословаччина
1966 Англія АНГЛІЯ Німеччина
1970 Мексика БРАЗИЛІЯ Італія
1974 Німеччина НІМЕЧИНА Голландія
1978 Аргентина АРГЕНТИНА Голландія
1982 Іспанія ІТАЛІЯ Німеччина
1986 Мексика АРГЕНТИНА Німеччина
1990 Італія НІМЕЧЧИНА Аргентина
1994 США БРАЗИЛІЯ Італія
1998 Франція ФРАНЦІЯ Бразилія
2002 Японія, Корея БРАЗИЛІЯ Німеччина
2006 Німеччина ІТАЛІЯ Франція

Як бачимо, з чіткою послідовністю, кожні 4 роки відбувалися ці чемпіонати. Перерва була єдина — через Другу світову війну.
18 чемпіонських титулів поділили між собою всього 7 команд. Ось вони:
Бразилія — 5 перемог, Італія — 4, Німеччина — 3, Аргентина — 2,
Уругвай — 2, Англія — 1, Франція — 1.

Всі 80 років триває суперництво футболу Європи і Америки, конкретніше — Латинської Америки. Зараз у них рівно по 9 титулів чемпіона світу. Отже, на цьому чемпіонаті хтось вийде вперед, бо навряд чи його виграє представник іншого континенту.

Щодо місця проведення турнірів. Всесвітня федерація футболу — ФІФА (утворена 1904 року), яка й проводить ці турніри, перший з них віддала Уругваю, бо саме ця команда виграла футбольні турніри на Олімпійських іграх 1924 і 1928 років. Чотири країни проводили турніри по двічі. ФІФА намагалася чергувати проведенні турнірів у Європі і Америці. Вперше на іншому континенті — в Азії чемпіонат пройшов лише 2002 року, і вперше — у двох країнах. А нині дебют чемпіонатів в Африці. Це робиться з метою популяризації футболу у світі. До речі, наступний чемпіонат після 20-річної перерви знову прийде в Америку, він буде в Бразилії.

Єдина команда, що виступала на всіх 18 турнірах,— Бразилія. По 16 разів виступали Італія та Німеччина, 14 разів — Аргентина. Шість чемпіонатів виграли господарі змагань.

Популярність чемпіонатів шалено зростала. На перший турнір зібралися всього 12 команд, без всякого попереднього відбору. Тим паче довелося робити недешеву подорож за океан. Але в останні десятиліття йде великий відбір, адже стартує в 4-річному циклі практично вся планета, мало не двісті збірних. Тому вже потрапляння на чемпіонат дуже почесне. Це при тому, що спочатку грало 16 команд, потім — 24, а на останніх турнірах вже 32 команди. На жаль, не пробилась туди збірна України.

Про вітчизняний футбол на чемпіонатах світу — окремо. Йдеться про часи, коли ми були у складі СРСР, і про час незалежності. Збірна СРСР, а в ній завжди грало багато представників України, дебютувала на чемпіонаті 1958 року у Швеції. Кращий результат — 4 місце 1966 року в Англії. Виступала на 7 чемпіонатах, востаннє — 1990 року.
Збірній України не дали змоги взяти участь у відборі до чемпіонату 1994 року, бо місце у відборі з усіх колишніх республік Союзу чомусь віддали лише збірній Росії як “правонаступниці” СРСР. На чемпіонати 1998 і 2002 років Україна не пройшла відбірних змагань. А дебютувала на минулому турнірі, 2006 року, коли під керуванням головного тренера Олега Блохіна не лише пройшла відбір, а й пробилася до чвертьфіналу, тобто до вісімки кращих. І програла тут не абикому, а Італії, новому чемпіону світу.

На цей чемпіонат ми не пробилися через прикру поразку у відбірному матчі з Грецією в Донецьку, де програли 0:1. Хоча навіть нульова нічия виводила нас на турнір. Побачимо, як там виступлять греки або Словенія, яка перемогла у відборі Росію.

Фаворитами чемпіонату є ті самі гранди світового футболу, а це всі чемпіони світу, окрім Уругваю. Але на перше місце багато прогнозів виводять команду, яка ще не була чемпіоном. Це Іспанія, діючий чемпіон Європи 2008 року. То, може, в історії з’явиться новий, восьмий чемпіон? А, може, вперше цю вершину підкорять амбітні Голландія чи Португалія? Все з’ясується найближчими тижнями. І нас чекають захоплюючі поєдинки. Адже чемпіонати світу — це зовсім інше, ніж клубні турніри, навіть такі, як Ліга чемпіонів. Бо футболісти виступають за свої збірні, за свої країни, чують гімн своєї держави перед початком матчу. І в команді їх єднає саме дух того, що вони представляють свою державу.

Х х х

Залишилося назвати цих 32-х учасників мундіаля. Задля економії місця назвемо їх одразу в календарі хоча б першого туру чемпіонату. Ось ці 8 груп, на які розбиті учасники. У групах турнір пройде в одне коло, дві кращі команди виходять до стадії плей-оф, тобто матчі на вибування, починаючи з одної восьмої фіналу і аж до головного матчу чемпіонату.

Група А. 11 червня. Південно-Африканська Республіка — Мексика. Уругвай — Франція.
Група В. 12 червня. Аргентина — Нігерія. Корея — Греція.
Група С. 12 червня. Англія — США. 13 червня. Алжир — Словенія.
Група D. 13 червня. Німеччина — Австралія. Сербія — Гана.
Група Е. 14 червня. Нідерланди — Данія, Японія — Камерун.
Група F. 14 червня. Італія — Парагвай. 15 червня. Нова Зеландія — Словаччина.
Група G. 15 червня. Бразилія — КНДР. Кот-д’Івуар — Португалія.
Група Н. 16 червня. Іспанія — Швейцарія. Гондурас — Чилі.

Петро АНТОНЕНКО