«Гине одна з найбільших і найвідоміших православних святинь Північного Лівобережжя – Свято-Миколаївський Пустинно-Рихлівський монастир, де починалось духовне становлення святого Лаврентія (Проскури) Чернігівського», – повідомляє у своєму зверненні Володимир Коваленко, директор Центру археології та стародавньої історії Північного Лівобережжя імені Д. Я. Самоквасова Чернігівського Національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Звернення надійшло на адресу порталу «Релігія в Україні».
За словами Володимира Коваленка, рештки монастиря перебувають на межі остаточного зникнення. На сьогодні на його території збереглися три споруди – корпуси келій: північно-східний, північно-західний та східний. Від корпусів залишились лише стіни, що поросли чагарниками. У липні – серпні 2010 р. група викладачів та студентів Чернігівського Національного педагогічного університету імені Т. Шевченка з благословення єпископа Ніжинського та Прилуцького владики Іринея та за сприяння ігумена монастиря о. Гурія провела рятівні роботи на території монастиря. Однак, зазначає науковець, для повного відродження обителі знадобляться дослідження, роки, гроші. Передовсім необхідно провести на території повномасштабні архітектурно-археологічні дослідження, адже навіть точні місця розташування храмів Свято-Миколаївського Пустинно-Рихлівського монастиря вже лише вгадуються на місцевості.
Центр археології та стародавньої історії Північного Лівобережжя імені Д.Я. Самоквасова Чернігівського педуніверситету імені Т.Г. Шевченка готовий очолити і виконати ці дослідження. Десятки волонтерів з числа студентів та вихованців вузу та з понад 30 інших університетів України й країн Центрально-Східної Європи і Канади готові безкоштовно працювати у складі науково-рятівної експедиції.
«Але без допомоги людей доброї волі, благодійних установ і фондів організувати і провести ці роботи, навіть просто прогодувати волонтерів ми просто не в змозі. Не мають таких можливостей і Ніжинська та Прилуцька єпархії УПЦ», – пише автор листа.
Володимир Коваленко разом із колегами закликають усіх, хто не байдужий до духовності, історії та культури, надати допомогу в організації проведення експедиції на території Свято-Миколаївського Пустинно-Рихлівського монастиря вже влітку 2011 р.
Довідка
Свято-Миколаївський Пустинно-Рихлівський монастир міститься в с. Рихлах Коропського р-ну Чернігівської обл., на території Мезинського Національного природничого парку. Він розташований на пагорбі, оточеному глибокими ярами, і виник, за переданням, завдяки появі на клені чудотворної ікони св. Миколая. Невдовзі по тому тут було споруджено дерев’яну церкву. 1666 р. коштом Дем’яна та Василя Многогрішних за сприяння чернігівського архієпископа Лазаря Барановича на цьому місці засновано Пустинно-Миколаївський монастир.
1786 р., під час секуляризації церковних володінь, російська імператорка Катерина ІІ запланувала ліквідувати монастир, але він зберігся завдяки старанням графа Петра Рум’янцева-Задунайського. Він мав поруч із монастирем маєток, тому часто відвідував обитель і хотів зберегти її.
Після Жовтневого перевороту монастир був ліквідований (1922 р.). Церкви та частина інших монастирських споруд були розібрані на цеглу, решту передано місцевому колгоспу. Відродився монастир лише 2006 р. на місці колишнього гостинного двору для паломників
РІСУ
«Гине одна з найбільших і найвідоміших православних святинь Північного Лівобережжя – Свято-Миколаївський Пустинно-Рихлівський монастир, де починалось духовне становлення святого Лаврентія (Проскури) Чернігівського», – повідомляє у своєму зверненні Володимир Коваленко, директор Центру археології та стародавньої історії Північного Лівобережжя імені Д. Я. Самоквасова Чернігівського Національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Звернення надійшло на адресу порталу «Релігія в Україні». 
0
