реклама партнерів:
Головна › Новини › СУСПІЛЬСТВО
Московська церковна війна: що відбувається в тилу?
30-Груд-20 654 5.0 0
Як відомо, кожна імперія практично постійно веде війну. Як не на окраїнах, то всередині. Російська – не виняток. Та й люблять росіяни воєнну термінологію. Тож і в Російської православної церкви відкрито кілька фронтів – український, константинопольський, елладський, віднедавна – кіпрський… А що ж відбувається всередині РПЦ, так би мовити, в церковному тилу?

Можливо, тишина та благодать, так потрібні для духовного росту людини? Оно й патріарх московський Кіріл Гундяєв хвалиться, що в нього величезна кількість парафій і монастирів, просто віруючих. Щоправда, чомусь тих віруючих поліція фіксує у храмах лише нікчемні кілька відсотків навіть на головні православні свята Різдва та Пасхи. Та і в’їдливе запитання патріарха константинопольського Варфоломія патріарху московському Кірілу досі звучить не просто в’їдливо, а настирливо – а скільки людей воцерковилось, скільки охрещено, скільки прийшли до Христа?

Отож огляд останніх церковних новин в лоні РПЦ на завершенні старого року. По- перше, РПЦ вчергове стукнула по митрі Онуфрія Березовського, нагадавши, що він не має права самостійно щось вирішувати – наприклад, направляти своїх священиків за кордон служити чи й навіть вносити будь- які зміни в церковне життя. І це главі тої структури, що зве себе самостійною Українською православною церквою, яка, мовляв, така незалежна і геть самостійна, що тільки у молитовному зв’язку з Москвою перебуває. Щоправда, чому керівник цієї на позір для сліпих самостійної церкви числиться у складі постійних членів Синоду іншої церкви – Російської, відповісти ніхто не може. Адже не можна собі уявити ситуацію, щоби, скажімо, патріарх болгарський Максим входив до синоду, скажімо, румунської церкви… Синод, нагадаю, - найвищий керівний орган в церкві.

До речі, знов таки нагадаю – вселенський патріарх, який є першим по честі у православному світі, не визнає митрополита Онуфрія Березовського митрополитом київським і всієї України, а лише – митрополитом російської церкви, перебуваючим у Києві. Як кажуть, відчуйте різницю…

А ще цікавіші події проходять на території Росії. Ось щойно церковний суд не просто відсторонив знаменитого диякона – проповідника Андрєя Кураєва від служби, але й заборонив його в служінні. І це в характері російської «еклезіології» - нема чого владу критикувати! Злиття влади і церкви на Московщині, здається, ще від часів Івана IV, прозиваного Грозним, утвердилося, коли за наказом цього «боголюбивого» царя була задушено подушкою митрополита московського Філіпа Количева, який посмів йти всупереч волі царя. Що ж, тоді ще «Новічка» не придумали… До речі, ніщо не завадило московітам проголосити вдушеного митрополита святим, як зараз ніхто не заважає ставити пам’ятники тому ж таки Івану Грозному та пхати і його у святці. Вбивця і жертва – однаково святі в російській церкві? Ну-ну. Недарма колись Патріарх Філарет назвав російську церкву не православною, а обрядославною – а він, з його досвідом служіння саме в російській церкві, знав, що каже…

Диякон Кураєв відкрито критикував патріарха московського Кіріла за конфлікт із вселенським патріархом Варфоломієм та невизнання православної Церкви України. А таке ФСБ (під машкарою РПЦ) не прощає.

Щойно поліція взяла штурмом Срєднєуральський монастир. Бо там засідає опальний ігумен Сєргєй Романов. Звісно, його біографія типова для кримінальної Росії, у якій, за влучним висловом одного німця, який послухав російські народні пісні, «половина Росії сидить, а половина готується сісти». Але вина ігумена в тому, що він знов таки посмів критикувати своє начальство, до патріарха московського включно. Звісно, для нас, українців, та критика все одно дика – бо він не за відступлення від православ’я критикує, не за гроші від торгівлі вином і цигарками, не за злиття з владою Путіна, а, скажімо, за екуменізм – тобто, за мир та дружбу з інославними релігіями…

Ченцями та черницями російська поліція заповнила чи то 5 чи то 6 автозаків та привезла їх у відділення в місті Нижня Пишма. Раніше той ігумен благословив своїх духовних чад «померти за Росію». До чого тут Росія, а тим паче – Христос, Добру Звістку якого (в перекладі на грецьку – Євангеліє) начебто проповідував колишній бандит у рясі?!

А між тим духовними чадами опального є багато високо статних людей російського політикуму – і не тільки скандально відомо колишня кримська прокурорка – зрадниця України Полонська. А й, скажімо, відома телеведуча Ксенія Собчак. Тож події в Срєднєуральському монастирі прокотилися голосним відлунням по всіх монастирях та єпархіях РПЦ, як і по начальницьких кабінетах.

І цілий шпигунський детектив можна писати про щойно забороненого в священнослужінні єпископа череповецького Флавіана Митрофанова. Офіційно його звинуватили у виготовленні та поширенні наркотиків. Сам єпископ стверджує, що до наркотиків жодного стосунку не має, а став жертвою ФСБ за відмову співпрацювати з цією рідною для Путіна службою. Патріарх Кіріл відсторонив Флавіана від служіння і відправив на поселення у віддалений Павло-Обнорський монастир. Побував два дні він у тому монастирі, де ні води, ні каналізації, а туалет – на вулиці, та й втік у Лондон. Саме там у череповецького єпископа квартира, куплена батьком – хіміком.
В інтерв’ю “Радіо «Свобода» єпископ Флавіан розповів як він став єпископом – хоча був одружений і має сина, його після світського розлучення бігом висвятили у єпископи, бо треба було наштампувати архієреїв для ідеї – фікс патріарха Кіріла: утворення митрополичих округів. "Я прийняв єпархію, де не було жодного монастиря, парафій було два десятка, священиків стільки ж. Через п'ять років там було три діючих монастиря, 30 ченців [священиків], причому монастирі активно відновлювалися. Кількість парафій зросла з 20 до 100, священиків - до 75 ", - каже Флавіан про свої заслуги. Цікаво, що він, попри теперішні заяви, виконував все ж місії ФСБ – так, наприклад, возив гроші для підкупу антіохійського патріарха Іоанна Х за те, щоб той був на стороні Москви проти визнання української церкви.

Керуючий справами московської патріархії митрополит Діонісій Порубай пояснив молодому архієрею його неприємності: «А що ж ви не співпрацювали? Всі співпрацюють. Ось тепер пишіть прохання на спокій за станом здоров'я ". Написав – не допомогло: все ж заборонили служити церковну службу. Єпископ втік. Детектив триває – і в Лондоні не вбереглися від довгих рук російських спецслужб ні олігарх Березовський, ні колишній агент Литвиненко, ні інші вороги рашистської системи.

Проте внутрішній стан російської церкви показує наближення пророцтва Тараса Шевченка: «Розвалиться церков – домовина і з під неї встане Україна». Так буде.

Василь ЧЕПУРНИЙ

На фото: патріарх московський Кіріл висвячує єпископа Флавіана.
Фото з сайту Московської патріархії.


Допомога проекту СІВЕРЩИНА - благодійний внесок

Теги:патріарх московський, автокефалія, РПЦ, Василь Чепурний, гібридна війна


Читайте також



Коментарі (0)
avatar