Молода вчителька з Чернігівщини досі в російському полоні
Близько двох місяців про 25-річну вчительку математики Вікторію Андрушу нічого не відомо. У кінці березня дівчину забрали з собою російські військові з її рідного села на Чернігівщині.
Як розповідає у своєму відеосюжеті «Радіо Свобода», Вікторія працювала у школі імені Василя Стуса в Броварах. Після початку повномасштабної агресії рф приїхала до батьків у сало Старий Биків на Чернігівщині.
«Відкрили бар і все вино забрали. Забрали всі гроші. Вікторію вивели на вулицю. І ось там сидів під дверима батько. Вона з ним попрощалася, і вони забрали дочку й поїхали», – розповідає Катерина Андруша.
Невдовзі окупанти привезли Вікторію до місцевої котельні, де утримували інших цивільних полонених.
Три дні у неволі також провела і мати Вікторії. Катерину Андрушу тримали окремо від дочки.
Перед відступом наприкінці березня, окупанти забрали Вікторію Андрушу з собою.
«Російська армія захоплювала цивільних громадян на півночі України з метою їх вивезення на територію Російської Федерації, представлення можливо їх, як «комбатантів». Оскільки, із свідчень тих людей, які ми отримали, ми дізналися, що багатьох звинувачували в тому, що вони були «корегувальниками», «шпигунами». Ми можемо говорити, що цивільне населення використовується для поповнення «обмінного фонду» і для того, щоб обміняти їх на російських військовослужбовців», – каже координатор «Медійної ініціативи за права людини» Тетяна Катриченко.
Разом із Вікторією у сільській котельні утримували, зокрема й Олександра Ігнатова. Доля цивільного полоненого повністю невідома.
«Затримання військовослужбовця – це не є міжнародним злочином, згідно міжнародного права. А затримання цивільної особи – це вже є воєнними злочином», – зазначає Тетяна Катриченко.
Останній раз Вікторію Андрушу бачили у середині квітня у Курському СІЗО в росії.
На цей час це останнє, що відомо про Вікторію Андрушу.
Загальна кількість українських цивільних громадян, яких російські окупанти незаконно затримали та утримують у в‘язницях рф – невідома.
Як розповідає у своєму відеосюжеті «Радіо Свобода», Вікторія працювала у школі імені Василя Стуса в Броварах. Після початку повномасштабної агресії рф приїхала до батьків у сало Старий Биків на Чернігівщині.
«Відкрили бар і все вино забрали. Забрали всі гроші. Вікторію вивели на вулицю. І ось там сидів під дверима батько. Вона з ним попрощалася, і вони забрали дочку й поїхали», – розповідає Катерина Андруша.
Невдовзі окупанти привезли Вікторію до місцевої котельні, де утримували інших цивільних полонених.
Три дні у неволі також провела і мати Вікторії. Катерину Андрушу тримали окремо від дочки.
Перед відступом наприкінці березня, окупанти забрали Вікторію Андрушу з собою.
«Російська армія захоплювала цивільних громадян на півночі України з метою їх вивезення на територію Російської Федерації, представлення можливо їх, як «комбатантів». Оскільки, із свідчень тих людей, які ми отримали, ми дізналися, що багатьох звинувачували в тому, що вони були «корегувальниками», «шпигунами». Ми можемо говорити, що цивільне населення використовується для поповнення «обмінного фонду» і для того, щоб обміняти їх на російських військовослужбовців», – каже координатор «Медійної ініціативи за права людини» Тетяна Катриченко.
Разом із Вікторією у сільській котельні утримували, зокрема й Олександра Ігнатова. Доля цивільного полоненого повністю невідома.
«Затримання військовослужбовця – це не є міжнародним злочином, згідно міжнародного права. А затримання цивільної особи – це вже є воєнними злочином», – зазначає Тетяна Катриченко.
Останній раз Вікторію Андрушу бачили у середині квітня у Курському СІЗО в росії.
На цей час це останнє, що відомо про Вікторію Андрушу.
Загальна кількість українських цивільних громадян, яких російські окупанти незаконно затримали та утримують у в‘язницях рф – невідома.
| Читайте також |
| Коментарі (0) |