Головна › Новини › ПОГЛЯД
Лукаш у неомарксят
24-Груд-19 322 0.0 0
Як зробити "культурну революцію" за Марксом або неомарксятами?

Руйнуєш культурну індустрію "старого режиму", а його персонажів - переінтерпретовуєш. Викорисиовуючи власний новояз, що ґрунтується на цензурі "мови ненависті" та впровадженні понять, смислом (або безглуздям) яких керуєш ти сам. Одноосібно, тиранічно, всевладно, безапеляційно.

Про таке подумалося коли зазирнув у ювілейну статтю на честь 100-річчя Миколи Лукаша, розміщену на ультра-лівацькому сайті радіо "Свобода".

Справді, одна з небагатьох статей в Україні, що присвячена націоналісту з Кролéвця, який чинив ефективний опір марксистському режиму в окупованій Україні. Опір перекладом світової літератури, яким вбивав, нищив, патрав лівацький новояз.

А от тепер неоліваки можуть помститися цьому Дон Кіхоту, називаючи його "хіпстером", посвячуючи в обставини окупації нейтрально-інфантильним "ніколи не був закордоном" (кордоном ЧОГО?), двічі в одному пбзауі вживаючи ідіотський замінник слову циган - "ромський табір", "говорив ромською".

Авторів статті не обходить, що Лукаш би плюнув їм у лице за цензуру української мови в частині етнонімів. За приховування факту окупації батьківщини Лукаша. За вульгарне "хіпстер" на адресу жертви комуністичного режиму.

І головне - за їхню МОНОПОЛІЮ говорити про наших великих, яку вони здобули, насаджуючи атеїзм та цензуру думки.

А так - сучасненько! Микола Лукаш із келихом червоного вина. З келихом бухла. У ромському таборі з ідишем від араба. Вимушений провінціал, що не був за кордоном, а потрапив на сайтик властелинів дум у Празі.

Ростислав МАРТИНЮК



Теги:Микола Лукаш, українська література, Ростислав Мартинюк, радіо Свобода


Читайте також



Коментарі (0)
avatar