«Літописець був піар- менеджером князя» -
стверджує авторка дослідження «Чернігівське літописання ХІ–ХІІІ ст.: історіографічний міф чи історичне джерело?» Ірина Чугаєва. Книга вийшла за кошти обласного бюджету у рамках підтримки місцевого книговидання.
« Задум написати монографію з’явився після захисту дисертації згаданої тематики у 2012 році, - каже авторка. - Над рукописом працювала майже п’ять років. На сьогодні це перше і єдине комплексне історико-джерелознавче дослідження унікального культурного явища — місцевого літописання давньоруського часу. Чернігово-Сіверщині є чим пишатися: це було не лише одне з найбільших за площею та чисельністю князівство, одне з найміцніших державницьких утворень Центрально-Східної Європи, а й мала батьківщина відомих амбітних князів, православний центр з численними духовно-релігійними пам’ятками. До речі, п’ять з них збереглися в Чернігові. Це все показує суперництво між Києвом і Черніговом».
Досліджувати згадану тему важко, адже хоча чернігівські Ольговичі були активними в цьому плані, але літописи не збереглися через монгольські набіги. Проте авторці вдалося дещо реконструювати. Цікаво, що видання вийшло майже таким тиражем, яким виходили і літописи – сто штук.
"Голос України"
« Задум написати монографію з’явився після захисту дисертації згаданої тематики у 2012 році, - каже авторка. - Над рукописом працювала майже п’ять років. На сьогодні це перше і єдине комплексне історико-джерелознавче дослідження унікального культурного явища — місцевого літописання давньоруського часу. Чернігово-Сіверщині є чим пишатися: це було не лише одне з найбільших за площею та чисельністю князівство, одне з найміцніших державницьких утворень Центрально-Східної Європи, а й мала батьківщина відомих амбітних князів, православний центр з численними духовно-релігійними пам’ятками. До речі, п’ять з них збереглися в Чернігові. Це все показує суперництво між Києвом і Черніговом».
Досліджувати згадану тему важко, адже хоча чернігівські Ольговичі були активними в цьому плані, але літописи не збереглися через монгольські набіги. Проте авторці вдалося дещо реконструювати. Цікаво, що видання вийшло майже таким тиражем, яким виходили і літописи – сто штук.
"Голос України"
Читайте також |
Коментарі (0) |