Лісковиця - коло замкнулося...

У далекому вже 1976 році, коли з матір'ю ми приїхали з Дніпропетровської області до Чернігова (мені тоді було чотири роки), першим місцем нашого мешкання в місті стала знімна кімната в приватному будинку на Лісковиці (по вул. Толстого). Потім ми жили на краю Чорторийського яру, на Шерстянці, в Олександрівці. І от вже три тижні, як я знову мешкаю на Лісковиці. Географічно-часове коло замкнулося...

Мені неабияк пощастило - я купив частину старовинного дерев'яного будинку ХІХ століття. Після певної реставрації він, сподіваюсь, набуде якщо не первинного, то цілком автентичного вигляду. Місце, де він знаходиться, чудове: навколо немає жодної багатоповерхівки, око не чіпляється ні за що зайве, вранці і увечері від Єлецького монастиря лунають дзвони, до історичного центру міста - 10 хвилин пішки.

А вчора я дізнався, що в цьому будинку в післявоєнні роки, до своєї смерті в 1954-му, жив відомий педагог і мовознавець, перший директор Чернігівського учительського інституту (нині — Національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка) Олексій Павлович ФЛЬОРОВ, іменем якого названа одна з вулиць нашого міста. З часом на фасаді мого будинку з'явиться відповідна пам'ятна табличка.

Олександр ВОЛОЩУК