реклама партнерів:
Головна › Новини › ПОГЛЯД

Борщ і каша - Африка наша

Сплеск інтересу до туарегів мене засмутив нашою українською лінню.

І не тому, що ми нічого про той народ не знаємо (ми не знаємо ще про масу країн і народів - багато знаємо, скажімо, про далеких уйгурів чи про близьких хорватів?), а тому, що бездумно повторюємо чужі вигадки, як ото український сайт синоптичний, що мало не на початку літа раїть березовий сік заготовляти - явно списано із північноросійських довідників...

Скажімо, всі дружно пишуть про туарегів, як синіх людей (від кольору одягу) - ну, розуйте очі, подивіться ж на численні фото: багато ви того синього кольлру бачите? Очевидно, що історично так і було, але ж і українці тільки історично в шароварах ходили та не сьогодні. Або про те, що чоловіки завжди, навіть у сні, мають на обличчі хустки - ну, ще раз на фото гляньте! Для чого повторювати чужі вигадки?!

Виявляється, туарегів аж 5 мільйонів, живуть на території кількох африканських держав, кордонів яких не визнають. Кордони ті, до речі, дуже штучні. Воюють за свою незалежну державу, яку проголосили на території Малі - зі столицею Тімбукту.

Україна, виходить, не має своїх африканістів - зрозуміло, що їх не повинна була Україна мати в СРСР. Але ж, божежмій, уже ж скільки років ми незалежні, а так само ліниві! Одного африканіста знаю - Юрія Олійника, але й той зараз в ЗСУ і йому коментувати нема коли... А в нас же купа історичних інститутів, факультетів... А журналістів, виявляється, готують уже більш як у 80 (1) навчальних закладах - не знаю, щоправда, куди застосують журналістів, підготовлених у Жмеринці, Зачепилівці і Прилуках. Може, на кожну АЗС треба?

...Ба, зате я щось не чув про знавців Великого князівства Литовського чи Кримського ханства, чи Валахії, чи Тьмутараканського князівства - зате у нас є знавці дєвіци- кавалєрістки Дурової і російсько - японської війни. Та навіть історії Чернігова, доки її не написав Сергій Леп'явко, не було! І це при цілому історичному факультеті, що штампував справно істориків щороку пачками! Навіть радянської історії великого міста не було! Та й навіть історії совєтських партизан не було, хоча чернігівськими істориками заправляв енкаведист - окупант Герард Кузнєцов, вихованці якого і після смерті його пробували напхати в топоніміку міста різних башкірових та захищали ім'я гекачепіста Бєспалова на мапі міста.

Сумно, але і в інших сферах у нас забагато білих плям. Ось щойно помер видатний естонський письменник Арво Валтон - я подивився, а в Україні практично жоден його роман не перекладений, тільки дві книжечки новел, та й то в Ужгороді. Та що там казати, якщо тільки зараз мій рідний Київський Шевченківський університет наважився відновити вивчення білоруської мови, а на нього вже посипались дикі звинувачення, так наче тая мова є власністю диктатора Лукашенка, що нею й не володає...

... Україна стала об'єктом світової геополітики. Але якщо триматимемось владіміров висоцьких, які періодично виникають у фейсбук- стрічках деяких моїх френдів, а не вивчатимемо інший світ, набагато ширший, то так і лишимось на хуторі світової цивілізації.

Василь ЧЕПУРНИЙ



Теги:Україна - Африка, історія Чернігова, Василь Чепурний, туареги


Читайте також






Коментарі (0)
avatar