реклама партнерів:
Головна › Новини › ПОГЛЯД

Лілії і віра

Вибрала трохи лілейників, які під обід вже вʼянуть. Спека зашкалює. В криниці раз у раз закінчується вода. Ледве спромоглася випрати білизну і залити воду в літній душ.
Лілії більш витривалі. Трубчасті пахнуть на все моє велике подвірʼя.

Памʼятаю з дитинства, як моя бабуся ходила до церкви молитися про дощ в час такої шаленої спеки, щоб не згорів врожай. Довкола було лише дві церкви- в Скаливатці і в Стебному. В обох правилися спеціальні служби, на яких благали в небесних сил про милість.

А потім являлося диво- падав тихий, довгий і теплий дощ. Або вирувала, як гірший варіант, горобина ніч. Негода підминала в полі пшеницю, яка вже ось-ось просилася в жнива. Вітер стріпував з дерев яблука або ще й ламав додолу якусь перевантажену плодами гілку. Дощ таки був, хоч і дорогою ціною. І це піднімало в наших бабусь віру на вищий щабель. І зрештою це було прекрасно.

Лариса ТРАЩЕНКО



Теги:лілії, дитинство, Лариса Тращенко


Читайте також



Коментарі (0)
avatar