реклама партнерів:
Головна › Новини › КРИМІНАЛ

Лєнін на приватному подвір'ї чи в публічному просторі?

Текст листа, який надійшов на адресу представника Українського інституту національної пам'яті

Шановний пане Сергію! Доводжу до Вашого відома, як до представника Українського інституту національної пам'яті в Чернігівській області, наступну жахливу інформацію.

Минулого року я бачив у ЗМІ новини про те, що було нарешті знищено останній пам'ятник Леніну на Чернігівщині, читав і про те, що деякі нечисленні активісти виявляють різні, як вони кажуть капища та ідолів у різних населених пунктах області. Чув навіть такий термін як "криптокомуністи" і чув і бачив, що більшість людей поблажливо усміхається, коли йдеться про такі речі. Але! Я хочу наголосити на тому, що це все болюча правда і, понад те, тільки малесенька верхівка цієї правди. Майже ніхто не уявляє собі справжніх масштабів цього згубного явища і цих злочинних процесів.

По області існують десятки капищ і стоять десятки, якщо не сотні, ідолів, а за радянською імперією ностальгують десятки, якщо не сотні, тисяч мешканців області. Ось яскравий і кричущий приклад. На фото Ви бачите ДІЮЧЕ і впорядковане капище з ІЛЮМІНОВАНИМ ідолом Леніна. Розташовується воно не де-небудь, а в селі Іваниця Парафіївської ОТГ. Операцію з порятунку ідола й облаштування капища здійснив некоронований король Іваниці й довколишніх сіл, магнат місцевого розливу, карликовий недоолігарх з великими амбіціями, політик Борис Щербина, проти якого тут ніхто й слова не скаже, бо бояться його всі, навіть так звані місцеві поодинокі ультрапатріоти.

Борис Щербина зберігає партійний комуністичний квиток і нерідко демонструє його публічно, він тужить за радянським союзом і виявляє, трохи маскуючись, русофільські нахили. Це капище знаходиться у дворі його хресниці, яка стала його ж таки коханкою і прижила від нього (будучи вдвічі молодшою за нього) від нього дітей - це відомо усім, йдеться про Оксану Павленко. Однак, навіть місцевий священник мало не молиться на "благодійника та мецената". Адреса капища добре помітна - вулиця на новенькій табличці промовисто називається на честь радянського ката Калініна.

За публічне викриття цієї інформації мене можуть спіткати великі проблеми. Я боюся навіть за власне життя. Так, я підписуюся псевдонімом, але односельці можуть здогадатися хто це зробив. Дивлячись на те, що коїться у державі та в головах людей, я свідомо виявляю готовність навіть загинути у боротьбі з ідолами й покидьками які труять свідомість наших співгромадян. Я не вірю і не довіряю нікому, Ви єдина людина якій я довіряю справу оприлюднення цієї інформації. Слава Україні!

Іваницький селянин Петро Солопій.

Пам’ятник Леніна на приватному подвір’ї на Чернігівщині – пропаганда комуністичної символіки
28 квітня 2020 року на мою адресу надійшов анонімний лист із світлинами, що підтверджували його зміст щодо наявності комуністичної символіки, тобто пам’ятника Леніна, у дворі приватного будинку у с. Іваниця Парафіївської селищної об'єднаної територіальної громади в Ічнянському районі Чернігівської області. Його було оприлюднено на моїй сторінці у Фейсбуці.

Факти, викладені у цьому зверненні, зараз вивчаються, проте одне питання потребує негайного роз’яснення.
Однією з центральних тем його жвавого громадського коментування-обговорення стало питання законності вчинку господаря чи господарки приватного житлового будинку. Так, Сергій Стук написав: «Якщо це чудо-юдо недоолігарх з магазином у вагончику надбав статую законно, то й у себе на приватній території може поставити. Ніби ж не заборонено. Та й свобода віросповідання у нас...».

Отже, давайте розберемося з питанням правомірності встановлення цього пам’ятника – комуністичної символіки у дворі приватного будинку відповідно до чинного законодавства.

Нагадую, що у статті 436-1. Кримінального кодексу України під назвою «Виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів» вказано: «1. Виготовлення, поширення, а також ПУБЛІЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ [виділено мною – автор] символіки комуністичного, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, у тому числі у вигляді сувенірної продукції, публічне виконання гімнів СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік або їх фрагментів на всій території України, крім випадків, передбачених частинами другою і третьою статті 4 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки», —
карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією майна або без такої.
2. Ті самі дії, вчинені особою, яка є представником влади, або вчинені повторно, або організованою групою, або з використанням засобів масової інформації, —
караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої».

Під час перегляду світлин бачимо, що ПАМ’ЯТНИК СФОТОГРАФОВАНО З ВУЛИЦІ. Таким чином, треба з’ясувати зміст терміну «ПУБЛІЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ».

Звернемося до тлумачення цього юридичного терміну у документі «Наукове роз’яснення щодо кваліфікації діяння викладеного в кримінальному провадженні №12016220290000218», який підготовлено кафедрою кримінального права і кримінології Харківського національного університету внутрішніх справ України від 14 березня 2017 року як відповідь на лист №377/119- 78/03/24/-2017 з Зачепилівського відділу поліції ГУНП в Харківській області.
У ньому чітко вказано: «[…] слово «Публічний» означає – який відбувається в присутності публіки, людей; прилюдний, призначений для широкого відвідування, користування; громадський, привселюдний, гласний, відкритий, загальний, загальнодоступний. «Використання» – це застосовування чогось, вживання чого-небудь, користуватися чимось, застосовувати, застосувати, послуговуватися, послугуватися (чим), притягати. Окрім цього, в постанові пленуму Верховного суду №4 від 26.04.2002 року «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» в пункті 15 вказане поняття «публічним» – як відкритим (очевидним для інших осіб) способом. Публічність використання будь-якої символіки передбачає вчинення цього діяння у відкритий, привселюдний, загальнодоступний спосіб, в присутності не визначеного кола людей застосування, використання забороненого предмета».

Отже, цей пам’ятник на приватному подвір’ї доступний до «не визначеного кола людей», іншими словами здійснюється його публічне використання — пропаганда комуністичної символіки.

Тим особам, хто ще хоче його захистити, також варто знати, що в пункті 3 статті 4. під назвою «Заборона використання та пропаганди символіки комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів» Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» ВІДСУТНІ підстави НЕПОШИРЕННЯ заборони на випадки використання символіки комуністичного тоталітарного режиму такого типу.

Висновок: пам’ятник Леніна у дворі приватного будинку, який відкритий для загального й публічного доступу – пропаганда комуністичної символіки з усіма правовими наслідками.

Знову ж таки варто нагадати, що в наший державі на законодавчому рівні чітко та однозначно вказано: комуністичний тоталітарний режим 1917-1991 років в Україні визнається злочинним і таким, що здійснював політику державного терору.

Сергій БУТКО,
представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області



Теги:Парафіївська ОТГ, Сергій Бутко, декомунізація, Іваниця, УІНП


Читайте також



Коментарі (0)
avatar