Крутой Ізраїль - вот с кого надо брать прімєр!
Давайте підіб'ємо підсумки цієї кривавої м'ясорубки.
Що ж здобув Ізраїль?
Визнання Палестинської держави. Франція, Великобританія, Канада, Австралія, Португалія і ще декілька країн Заходу у протест на дії Ізраїля вперше визнали Палестину. Макрон це зробив прямо на засіданні ООН. А Нетаньяху засуджував. США і Трамп також засудили кампанію визнання Палестити. Але тепер з'являється одне АЛЕ. "План Трампа", який підписано, має кінцевою точкою де-факто утворення єдиної палестинської адміністрації в Газі і ЗБРІ.
На час перехідного періоду сектором Газа управлятиме зовнішня адміністрація. Початково - на чолі з самим Трампом, яка керуватиме фінансуванням відновлення сектору. Також серед керівництва названо ім'я Тоні Блера, якого вважать автором "плану Трампа". Паралельно Палестинська адміністрація (ПА), що керує Західним берегом, пройде програму реформ для подальшої передачі їй контролю за сектором.
План Трампа передбачає згоду Хамас на роззброєння і відхід від управління Газою. Здавалося б: перемога Ізраїля. Але всі знають, що Ізраїль не для того 30 років тому допоміг створити ХАМАС і розколоти попередню адміністрацію палестинців, щоб у палестинців була легітимна світська влада. Про це недавно сказав глава європейської дипломатії Жозеп Боррель. Та й в самому Ізраїлі не особливо заперечують, що Ізраїль вів стратегію підтримки радикалів, щоб перемогти ФАТХ і підважити легітимне палестинське керівництво, з яким в 1993 підписали домовленості в Осло, за які правий радикал убив президента Іцхака Рабина.
Тепер ХАМАС начебто йде, а на його місце має зайти комітет зовнішнього управління, а потім - об'єднана палестинська адміністрація.
В Ізраїлї визнають провал 30-річної стратегії Нетаньяху.
Штати, арабські та інші міжнародні партнери об'єднають зусилля для формування Міжнародних стабілізаційних сил (МСС) для негайного розгортання в Газі. Ізраїль же виводить війська з сектору. Зокрема, однією з перешкод для укладення угоди було те, що лідери ХАМАС не вірили, що Ізраїль не відновить війну після звільнення своїх заручників. США відправляють 200 військових спостерігачів за дотриманням перемир'я. Ізраїльська армія поступово передаватиме окуповану територію МСС.
Здавалося б: перемога Ізраїля - тепер спостерігачі побачать підлих арабів і їх тероризм.
Та мало хто знає, що Ізраїль традиційно десятиліттями протистоїть допуску міжнародних спостерігачів на територію міжетнічного конфлікту. Так, окрім атак на журналістів, наприклад, у 2022 Ізраїль блокував розширення юрисдикції МКС, якого прохали палестинці. Ізраїль навіть ображався на Україну за те, що ми в ООН голосували за допуск спостерігачів. Тепер між сторонами з'являються свідки.
Колись Жак Ширак казав Нетаньяху прямо в обличчя: "я не вірю жодному вашому слову, це ваша стратегія - провокувати арабів" (https://twitter.com/RnaudBertrand/status/1775740697351717060)
Тепер в Газі з'являються міжнародні спостерігачі. Дуже важливо - американські військові. Тепер між сторонами з'являються не просто правозахисники, чиї багаторічні доповіді про етноцид і геноцид легко було дискредитувати, а й американські свідки. Може здатися дивним, що терористи з Хамас погодились на присутність американців, чиїми бомбами вбили 70 тис цивільних. Але все стане більш ясно, якщо згадати наприклад кейс Джоша Пола - чиновника адміністрації Байдена, який після особистого перебування в зоні конфлікту кардинально змінив симпатії з початково проізраїльських на повністю пропалестинські.
Гуманітарний напрямок:
Обмін заручниками: ХАМАС повертає 20 ще живих ізраїльтян. Ізраїль повертає 2 тисячі палестинців. Метою атаки Хамас 7 жовтня і було звільнення власних заручників, що сиділи у ізраїльських тюрмах. Хамас не досяг свого повністю (Ізраїль після 2023 просто наловив нових людей, а зараз віддав). Але і Ізраїль втратив багато заручників загиблими. Якби в 2016 уряд не почав саджати 14-літніх "терористів" за кидання каміння в поліцію, можна було б уникнути всієї крові.
"Рукотворний голод" (за визначенням ООН) закінчено. Трамп оголосив, що тепер в Газу буде допущено 600 вантажівок з харчами на день. Дивно. Невже хтось ці вантажівки не допускав?
Хамас отримує амністію. Інші члени руху зможуть вільно евакуюватися до інших країн, якщо захочуть.
Декларована в 2023 році мета "повне знищення ХАМАС" так і не досягнута.
Отже в теорії у бойовиків є повна можливість одягнути піджаки і уже в якості членів всяких партій і "героїв війни" балотуватися на майбутніх виборах до ПНА. Глава Хамас чи якийсь генерал, якщо Ізраїль його до того не вб'є, стане президентом Палестини.
ЦАХАЛ за 2 роки так і не зумів взяти прибережну полосу шириною 7 км у боях проти доволі слабкого супротивника. Неймовірний рівень ізраїльської армії - переважно міф. Ізраїльські наземні війська виявились нездатні провести операцію навіть рівня Бахмута.
Ізраїль має сильний флот американських Ф-35. І - американських бомб під пілонами. Доки цей запас залишається, Ізраїль здатний проводити переможні, але короткочасні рейдові дії (нальоти) на своїх ворогів.
Міжнародка, відносини з основним союзником.
Вибух антиізраїльських настроїв в світі. Удар по репутації Ізраїлю. Жертва в очах світу перетворилася на ката, а агресор 7 жовтня - на жертву. Нетаньяху підірвав репутацію свого народу. Це обнуляє всі жертви, які понесли ізраїльтяни 7 жовтня. Моральна підтримка з боку світу розтанула. І дуже швидко, як бачимо, обернулася політико-дипломатичною поразкою. Такий от урок "досвіду Ізраїля".
Розкол з США. Трамп не погодив план Нетаньяху і правих міністрів в його уряді з повної окупації і анексії анклаву і виселення 2 млн мешканців в інші країни. Трамп нав'язав інший план, який зруйнував десятирічну стратегію правих.
Падіння підтримки в США. Опитування американської громадської думки показали найнижчий рівень підтримки Ізраїля з боку американців. За 2 роки виборці-демократи категорично перестали підтримувати Ізраїль. Серед республіканців підтримка знизилась трохи і залишається достатньо висока. В цілому ж кількість американців, які вважають, що "США занадто підтримують Ізраїль", перевалила за більшість (53%). Це і спонукало Трампа нав'язати свій план.
Отже відбувся стратегічний підрив підтримки Ізраїля з боку США.
Атакою на Іран влітку Нетаньяху відкрив очі американським елітам. Ядро сторонників Трампа (наприклад Такер Карлсон) почало обурюватися, що Ізраїль намагається втягнути США у війну. Сам Трамп теж це зрозумів, влетів на коні Б-2, але швидко припинив бойові дії, так і не знищивши ядерну програму Ірану, але оголосивши перемогу. Але не забув підстави Нетаньяху.
Як бачимо, літня операція в кінцевому рахунку завершилася стратегічною політико-дипломатичною поразкою Ізраїлю.
Ну і так, схоже мусульманські країни дали хабаря Трампу. Зять Трампа Джаред Кушнер, який займався врегулюванням між Хамас і Ізраїлем, хоч і вів бізнес в Ізраїлі, але в 2025 отримав від Катару на свій фонд Affinity Partners "ін'єкції" на $1,2 млрд. Саме Катар фінансував Хамас. Фактично вороги підкупили ключового союзника Ізраїля.
Ізраїльське суспільство
Поглиблення розколу в ізраїльському суспільстві. Як вчили євреї у Старому заповіті: "Кожне царство, поділене супроти себе, не встоїть". Моральний нарратив про "убєй в дєсятікратном размєрє" у відповідь отримав тривалі багатотисячні протести в Ізраїлі за зупинку війни і договір з ХАМАС для звільнення заручників. Зараз праві і їхні моральні норми привели Ізраїль до поразки на світовій арені і вчергове до тупика у 80-річній війні. Якщо ізраїльське суспільство не проведе всередині себе морально-етичну революцію з відмовою від дикої моралі про "убівать пєрвимі", Ізраїль в кінцевому рахунку загине.
-----
Висновок.
Якщо договір, який погодив уряд Нетаньяху, буде виконано, це фактична воєнна поразка Ізраїля.
Схоже на результати інтифади кінця 1980-х і підписання домовленостей в Осло.
Праві стають категорично зацікавлені вчергове зірвати повне виконання цих домовленостей. Вікдрита фаза війни закінчилася, фотоспалахи погаснуть і всі забудуть. При Трампі Ізраїль поки затягуватиме повне виконання документу, а після закінчення його каденції відбудеться чергова провокація - вангую: нове вторгнення поліції в Аль-Аксу в Рамадан чи виселення палестинських сімей з Східного Єрусалиму (саме це привело до загострення з бомбами на Газу у 2021 році). І все піде на новий виток.
--
Ну і нарешті з точки зору України
Кривава чорна діра, яка всмоктує зброю США, на якийсь час затихає. Зброю у нас під приводом "Ізраїлю нужно вижить" якийсь час не забиратимуть. У нас з'являється вікно можливостей наростити підтримку з боку США.
Більш того, зараз ми зобов'язані казати Трампу: от бачите, ви допомогли убити 70 тисяч терористів - і вони капітулювали. Тепер, ваше сиятельство, так само треба з рашистами. І вони теж капітулюють.
Ну і так. За оголошенням перемоги Ізраїля, Трамп фактично примусив Ізраїль підписати мир на невигідних умовах, проти яких 30 років боролися праві. Те саме ми можемо отримати в Україні. Фактично вже рік ми і так протистоїмо вимогам піти на компроміс і обмін територіями. Ми не піддались поки лише тому, що маємо союзником Європу. Ізраїль такого "запасного" союзника не мав. Бо як ми знаємо, "у ізраїля нєт друзєй - только інтірєси"(с). А тому залежний від єдиного союзника, Ізраїль був змушений прийняти невигідні умови.
Для нас з цього висновок про те, як важливо мати все ж не тільки "інтірєси", а й друзів. А чужий "крутий досвід" не копіювати.
Джон СМІТ
Що ж здобув Ізраїль?
Визнання Палестинської держави. Франція, Великобританія, Канада, Австралія, Португалія і ще декілька країн Заходу у протест на дії Ізраїля вперше визнали Палестину. Макрон це зробив прямо на засіданні ООН. А Нетаньяху засуджував. США і Трамп також засудили кампанію визнання Палестити. Але тепер з'являється одне АЛЕ. "План Трампа", який підписано, має кінцевою точкою де-факто утворення єдиної палестинської адміністрації в Газі і ЗБРІ.
На час перехідного періоду сектором Газа управлятиме зовнішня адміністрація. Початково - на чолі з самим Трампом, яка керуватиме фінансуванням відновлення сектору. Також серед керівництва названо ім'я Тоні Блера, якого вважать автором "плану Трампа". Паралельно Палестинська адміністрація (ПА), що керує Західним берегом, пройде програму реформ для подальшої передачі їй контролю за сектором.
План Трампа передбачає згоду Хамас на роззброєння і відхід від управління Газою. Здавалося б: перемога Ізраїля. Але всі знають, що Ізраїль не для того 30 років тому допоміг створити ХАМАС і розколоти попередню адміністрацію палестинців, щоб у палестинців була легітимна світська влада. Про це недавно сказав глава європейської дипломатії Жозеп Боррель. Та й в самому Ізраїлі не особливо заперечують, що Ізраїль вів стратегію підтримки радикалів, щоб перемогти ФАТХ і підважити легітимне палестинське керівництво, з яким в 1993 підписали домовленості в Осло, за які правий радикал убив президента Іцхака Рабина.
Тепер ХАМАС начебто йде, а на його місце має зайти комітет зовнішнього управління, а потім - об'єднана палестинська адміністрація.
В Ізраїлї визнають провал 30-річної стратегії Нетаньяху.
Штати, арабські та інші міжнародні партнери об'єднають зусилля для формування Міжнародних стабілізаційних сил (МСС) для негайного розгортання в Газі. Ізраїль же виводить війська з сектору. Зокрема, однією з перешкод для укладення угоди було те, що лідери ХАМАС не вірили, що Ізраїль не відновить війну після звільнення своїх заручників. США відправляють 200 військових спостерігачів за дотриманням перемир'я. Ізраїльська армія поступово передаватиме окуповану територію МСС.
Здавалося б: перемога Ізраїля - тепер спостерігачі побачать підлих арабів і їх тероризм.
Та мало хто знає, що Ізраїль традиційно десятиліттями протистоїть допуску міжнародних спостерігачів на територію міжетнічного конфлікту. Так, окрім атак на журналістів, наприклад, у 2022 Ізраїль блокував розширення юрисдикції МКС, якого прохали палестинці. Ізраїль навіть ображався на Україну за те, що ми в ООН голосували за допуск спостерігачів. Тепер між сторонами з'являються свідки.
Колись Жак Ширак казав Нетаньяху прямо в обличчя: "я не вірю жодному вашому слову, це ваша стратегія - провокувати арабів" (https://twitter.com/RnaudBertrand/status/1775740697351717060)
Тепер в Газі з'являються міжнародні спостерігачі. Дуже важливо - американські військові. Тепер між сторонами з'являються не просто правозахисники, чиї багаторічні доповіді про етноцид і геноцид легко було дискредитувати, а й американські свідки. Може здатися дивним, що терористи з Хамас погодились на присутність американців, чиїми бомбами вбили 70 тис цивільних. Але все стане більш ясно, якщо згадати наприклад кейс Джоша Пола - чиновника адміністрації Байдена, який після особистого перебування в зоні конфлікту кардинально змінив симпатії з початково проізраїльських на повністю пропалестинські.
Гуманітарний напрямок:
Обмін заручниками: ХАМАС повертає 20 ще живих ізраїльтян. Ізраїль повертає 2 тисячі палестинців. Метою атаки Хамас 7 жовтня і було звільнення власних заручників, що сиділи у ізраїльських тюрмах. Хамас не досяг свого повністю (Ізраїль після 2023 просто наловив нових людей, а зараз віддав). Але і Ізраїль втратив багато заручників загиблими. Якби в 2016 уряд не почав саджати 14-літніх "терористів" за кидання каміння в поліцію, можна було б уникнути всієї крові.
"Рукотворний голод" (за визначенням ООН) закінчено. Трамп оголосив, що тепер в Газу буде допущено 600 вантажівок з харчами на день. Дивно. Невже хтось ці вантажівки не допускав?
Хамас отримує амністію. Інші члени руху зможуть вільно евакуюватися до інших країн, якщо захочуть.
Декларована в 2023 році мета "повне знищення ХАМАС" так і не досягнута.
Отже в теорії у бойовиків є повна можливість одягнути піджаки і уже в якості членів всяких партій і "героїв війни" балотуватися на майбутніх виборах до ПНА. Глава Хамас чи якийсь генерал, якщо Ізраїль його до того не вб'є, стане президентом Палестини.
ЦАХАЛ за 2 роки так і не зумів взяти прибережну полосу шириною 7 км у боях проти доволі слабкого супротивника. Неймовірний рівень ізраїльської армії - переважно міф. Ізраїльські наземні війська виявились нездатні провести операцію навіть рівня Бахмута.
Ізраїль має сильний флот американських Ф-35. І - американських бомб під пілонами. Доки цей запас залишається, Ізраїль здатний проводити переможні, але короткочасні рейдові дії (нальоти) на своїх ворогів.
Міжнародка, відносини з основним союзником.
Вибух антиізраїльських настроїв в світі. Удар по репутації Ізраїлю. Жертва в очах світу перетворилася на ката, а агресор 7 жовтня - на жертву. Нетаньяху підірвав репутацію свого народу. Це обнуляє всі жертви, які понесли ізраїльтяни 7 жовтня. Моральна підтримка з боку світу розтанула. І дуже швидко, як бачимо, обернулася політико-дипломатичною поразкою. Такий от урок "досвіду Ізраїля".
Розкол з США. Трамп не погодив план Нетаньяху і правих міністрів в його уряді з повної окупації і анексії анклаву і виселення 2 млн мешканців в інші країни. Трамп нав'язав інший план, який зруйнував десятирічну стратегію правих.
Падіння підтримки в США. Опитування американської громадської думки показали найнижчий рівень підтримки Ізраїля з боку американців. За 2 роки виборці-демократи категорично перестали підтримувати Ізраїль. Серед республіканців підтримка знизилась трохи і залишається достатньо висока. В цілому ж кількість американців, які вважають, що "США занадто підтримують Ізраїль", перевалила за більшість (53%). Це і спонукало Трампа нав'язати свій план.
Отже відбувся стратегічний підрив підтримки Ізраїля з боку США.
Атакою на Іран влітку Нетаньяху відкрив очі американським елітам. Ядро сторонників Трампа (наприклад Такер Карлсон) почало обурюватися, що Ізраїль намагається втягнути США у війну. Сам Трамп теж це зрозумів, влетів на коні Б-2, але швидко припинив бойові дії, так і не знищивши ядерну програму Ірану, але оголосивши перемогу. Але не забув підстави Нетаньяху.
Як бачимо, літня операція в кінцевому рахунку завершилася стратегічною політико-дипломатичною поразкою Ізраїлю.
Ну і так, схоже мусульманські країни дали хабаря Трампу. Зять Трампа Джаред Кушнер, який займався врегулюванням між Хамас і Ізраїлем, хоч і вів бізнес в Ізраїлі, але в 2025 отримав від Катару на свій фонд Affinity Partners "ін'єкції" на $1,2 млрд. Саме Катар фінансував Хамас. Фактично вороги підкупили ключового союзника Ізраїля.
Ізраїльське суспільство
Поглиблення розколу в ізраїльському суспільстві. Як вчили євреї у Старому заповіті: "Кожне царство, поділене супроти себе, не встоїть". Моральний нарратив про "убєй в дєсятікратном размєрє" у відповідь отримав тривалі багатотисячні протести в Ізраїлі за зупинку війни і договір з ХАМАС для звільнення заручників. Зараз праві і їхні моральні норми привели Ізраїль до поразки на світовій арені і вчергове до тупика у 80-річній війні. Якщо ізраїльське суспільство не проведе всередині себе морально-етичну революцію з відмовою від дикої моралі про "убівать пєрвимі", Ізраїль в кінцевому рахунку загине.
-----
Висновок.
Якщо договір, який погодив уряд Нетаньяху, буде виконано, це фактична воєнна поразка Ізраїля.
Схоже на результати інтифади кінця 1980-х і підписання домовленостей в Осло.
Праві стають категорично зацікавлені вчергове зірвати повне виконання цих домовленостей. Вікдрита фаза війни закінчилася, фотоспалахи погаснуть і всі забудуть. При Трампі Ізраїль поки затягуватиме повне виконання документу, а після закінчення його каденції відбудеться чергова провокація - вангую: нове вторгнення поліції в Аль-Аксу в Рамадан чи виселення палестинських сімей з Східного Єрусалиму (саме це привело до загострення з бомбами на Газу у 2021 році). І все піде на новий виток.
--
Ну і нарешті з точки зору України
Кривава чорна діра, яка всмоктує зброю США, на якийсь час затихає. Зброю у нас під приводом "Ізраїлю нужно вижить" якийсь час не забиратимуть. У нас з'являється вікно можливостей наростити підтримку з боку США.
Більш того, зараз ми зобов'язані казати Трампу: от бачите, ви допомогли убити 70 тисяч терористів - і вони капітулювали. Тепер, ваше сиятельство, так само треба з рашистами. І вони теж капітулюють.
Ну і так. За оголошенням перемоги Ізраїля, Трамп фактично примусив Ізраїль підписати мир на невигідних умовах, проти яких 30 років боролися праві. Те саме ми можемо отримати в Україні. Фактично вже рік ми і так протистоїмо вимогам піти на компроміс і обмін територіями. Ми не піддались поки лише тому, що маємо союзником Європу. Ізраїль такого "запасного" союзника не мав. Бо як ми знаємо, "у ізраїля нєт друзєй - только інтірєси"(с). А тому залежний від єдиного союзника, Ізраїль був змушений прийняти невигідні умови.
Для нас з цього висновок про те, як важливо мати все ж не тільки "інтірєси", а й друзів. А чужий "крутий досвід" не копіювати.
Джон СМІТ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |