Короп виборює українську церкву
З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну до Православної Церкви України доєдналося більше парафій, ніж після отримання Томосу.
Так, «від 24.02.2022 та до кінця 2022 року до ПЦУ перейшло 214 релігійних громад. З початку 2023 року 63 церкви УПЦ Московського патріархату перейшли до ПЦУ». Про це повідомляє Опендатабот із посиланням на власний аналіз даних ЄДРПОУ.
Вже другий рік поспіль моє серце радіє від численної кількості вірян, що приходять до руїн Іллінської церкви у Коропі задля Великодньої служби.
Відчувається дух свята, майбутнього і віри в своє - власну церкву і державу! Настанови священника та молитва рідною українською мовою, де кожне слово чітке і зрозуміле, залягають в душу! На шляху до проведення обряду освячення пасок саме в українському осередку, не стримує людей ні відсутність власного храму, ні священнослужителя ПЦУ в селищі Короп.
Цьогоріч чарівний човен став єдиним доступним транспортом, який переправив отця Романа через розлив річки Сейм з Батурина до Коропа на Великдень!
Людей прийшло майже вдвічі більше ніж торік. За приблизним підрахунком їхня кількість сягає близько тисячі!
Отець Роман Roman Kryvko, після початку війни в 2014 році став військовим священником (капеланом). Для мене було гордістю дев’ять років тому провести обряд хрещення доньки саме в такого духовного наставника.
Зараз як ніколи відчувається потреба у власній, українській церкві на теренах Коропщини, а отже формується українська Україна!
Тому, з метою добровільного об’єднання спільного задоволення релігійних потреб, 07.05.2023, в смт. Коропі, в приміщенні Коропського БК, місцевою релігійною організацією віруючих громадян проведений захід щодо створення релігійної громади та реєстрації парафії православної церкви України, оголошення про що попередньо було розміщено одним з активних учасників Анатолієм Мілюковим від 02.05.2023 року на Fb.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» (далі-Закон) для реєстрації статуту (положення) релігійної громади громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її і досягли 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) на реєстрацію до відповідних державних адміністрацій.
Таким чином, для створення релігійної громади достатньо лише 10-и осіб, які є повнолітніми та виразили згоду за принципом вільного волевиявлення. Проте бажаючих виявилося значно більше!
Здавалося б, наявність альтернативи та свідомий вибір вірян учасником якої релігійної організації бути, який храм, осередок відвідувати (ПЦУ чи УПЦ Московського Патріархату), усуне конфліктність в громаді.
Але в той час як значна кількість релігійних громад в інших місцевостях стрімко приймають рішення про перехід з УПЦ до ПЦУ, в Коропі деякі прихожани храму УПЦ на чолі їх отців, намагаються вчиняти перешкоди в самому створенні української церкви.
Ні повномасштабне вторгнення росії, ні тисячі загиблих українців від російських багнетів, ракет, ні офіційне роз’яснення законодавства, не спонукають до відповідних висновків, адже “Ворог іде туди, де програє вчитель і священик” (Отто фон Бісмарк).
Днями у місцевій газеті «Нові Горизонти» опубліковано статтю: «Чи відбудеться у Коропі перехід релігійної громади до православної церкви України» під авторством Людмили Ковальчук.
Зміст якої:
- «Після повномасштабного вторгнення росії в Україну багато людей стало звинувачувати УПЦ у причетності до російської агресії. Сьогодні в Україні ця церква для багатьох в опалі, не дивлячись на завіряння про те, що з росією жодних зв'язків не підтримує».
Таким чином, журналіст бере на себе роль судді у даній ситуації, у той час як вона має право лише максимально об’єктивно висвітлити обставини, не вдаючись до жодних схилянь читача на користь будь-якої зі сторін.
Щоб прийти до правильних, на її думку, висновків, замість того щоб проаналізувати нормативно-правову базу з питань свободи совісті та релігійних організацій, виявляється достатньо самих завірянь.
Приналежність УПЦ до РПЦ підтверджується рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 01.12. 2022 р. «Про окремі аспекти діяльності релігійних організацій в Україні і застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 1 грудня 2022 р., де Державна служба України з етнополітики та свободи совісті дійшла до таких узагальнених висновків, зокрема: нинішня діяльність чи бездіяльність найвищих органів церковної влади та управління УПЦ свідчить про те, що УПЦ ПРОДОВЖУЄ ПЕРЕБУВАТИ ВІДНОСНО РПЦ У ВІДНОСИНАХ ПІДПОРЯДКУВАННЯ. Вона не діє як самостійна (автокефальна) Церква і не проголошує власної самостійності (автокефалії). Жодних документів чи дій, які б свідчили про трансформацію УПЦ в самостійну відносно РПЦ релігійну організацію, членами Експертної групи не виявлено.
- У 988 році в результаті хрещення Русі Володимиром Святославичем утворилася перша українська християнська церква з центром у місті Київ під назвою Київська митрополія.
Православна церква визнає ПЦУ єдиною канонічною правонаступницею Київської митрополії.
ПЦУ керується Святим Письмом та Священним Переданням, канонами Православної церкви, Патріаршим та Синодальним Томосом, Статутом і рішеннями власних статутних органів.
Членами ПЦУ є православні християни України незалежно від їхнього походження.
Підписання та отримання Томосу про автокефалію Православної церкви України відбулося 5-6 січня 2019 року.
Надання Томосу про автокефалію ПЦУ не визнала РПЦ (а також закордонні підрозділи РПЦ, зокрема, в Україні - УПЦ МП та в Білорусії).
За наказом Сталіна лише в 1943 році відбулось відновлення РПЦ. Таким чином, УПЦ МП - підрозділ РПЦ, аж ніяк не є правонаступником київської митрополії. А отже, посилання в статті Ковальчук про тисячоліття УПЦ є хибним та вводить читача в оману: "Одні щиро захищають Українську Православну Церкву, якій близько тисячі років, інші підтримують зовсім молоду церкву".
Цитата Ковальчук: «українське суспільство розкололося» - та коли ж вже дійде до всіх громадян, що саме все українське народ об’єднує та робить з людей націю?!
В статті описано про радикальність методів переходу від УПЦ до ПЦУ: «Як не прикро, досить часто радикальними методани з болгарками, димовими шашками, сутичками, обурливими викриками."
Наголошую, що оцінку методів і встановлення винних осіб належить до компетенції правоохоронних та судових органів. Так, Служба безпеки України відкрила близько 60 кримінальних проваджень від початку повномасштабного вторгнення РФ щодо підривної діяльності окремих представників УПЦ МП.
«Сутички відбуваються здебільшого у західних та центральних областях і ширяться Україною. У нашому ж Коропі, дякуючи Богу, все було тихо. Останнього тижня розмірене релігійне життя дещо сколихнулося. Більшість людей у Коропі прихожани УПЦ. Хоча у минулому році охочі могли освятити паски і у ПЦУ.»
Проте, автор з невідомих причин опускає статистику та не вказує стрімку динаміку переходу церков саме на Чернігівщині, про що, серед інших джерел, на власній сторінці Фейсбук від 19.12.2022 повідомив очільник Чернігівської ОВА В'ячеслав Чаус: "Трансформується релігійний простір області. Уже 13 релігійних громад перейшли до ПЦУ. Триває юридичне оформлення ще трьох. Зокрема, великої громади з Корюківщини".
Як зазначено у статті: «з метою захисту свого храму цього ж дня після недільної літургії…відбулися збори релігійної громади УПЦ Свято-успенської парафії.». Постає питання, чому саме в день проведення зібрання про створення парафії ПЦУ?! Не зрозуміло з якої теми, адже їх права та інтереси ніхто не зачіпав, правомірності не оспорював, таким чином предмету спору не було.
Їх присутність після служби у Будинку культури не зовсім є зрозумілою, оскільки вони не виявляли бажання та не засвідчили підписами про створення релігійної організації ПЦУ, саме темою чого було зібрання.
Усі релігії, віросповідання та релігійні організації є рівними перед законом. Встановлення будь-яких переваг або обмежень однієї релігії, віросповідання чи релігійної організації щодо інших не допускається. (Стаття 5 ЗУ "Про свободу совісті та віросповідання...")
Посилання у статті, що «публічного оголошення ніде не друкувалося, інформація розповсюджувалася сарафанним радіо, і багато хто ні сном, ні духом не знав…. але, не дивлячись на це, на зборах УПЦ засвідчили участь 486 чоловік». Проте, це не завадило прихожанам УПЦ МП напередодні ходити по хатах Коропа з агітацією, навіть до учасників НЕ своєї релігійної організації.
«Щоб завершити зібрання, організатори ввімкнули гімн. Нікому з присутніх слово не було надано, ніхто не висловився, не запитав».Дану інформацію спростовує відеозапис з даного заходу, де чітко видно про наявність питань та відповідей навіть тих, які не стосувалися теми зборів.
«… Із балкону прозвучало, чому на зборах не було голови Коропської ОТГ Куніцина» - тут автор статті сама відповідає: «На мою думку, бо він не є членом Коропської релігійної громади, а влада і церква за українським законодавством роздільні».
Таким чином, це дає підстави вважати, що автор все ж знається на деяких аспектах законодавства у питаннях релігії та дає відповідь читачу ВІД СЕБЕ у питаннях до влади!
Також прошу звернути увагу на дописи на підтримку УПЦ МП державного службовця, начальника відділу Коропської селичщої ради В. Лучка, який не дотримується принципу роздільності влади і церкви.
Хочу наголосити, що раніше Л. Ковальчук відмовилася від публікації статті матері загиблого захисника з Атюші Станіслава Ковтуна, про що міститься в посиланні! https://www.facebook.com/groups/otgkorop/permalink/460545368920955/?app=fbl
Від себе хочу додати, що мої батьки повернулися з зібрання з приємними емоціями від позиції та виступів молоді! Ще довго описували промову, що найбільше вразила, зокрема, молодої дівчини Дар’ї Мєхової, яка закликала прихожан УПЦ (МП) не чинити перешкоди у створенні української церкви на шляху до майбутнього Коропщини як містечка, та України як держави вцілому.
Адже прихожани УПЦ переважно старшого віку, які виросли на добре відретушованій радянській історії, дехто з них колишні члени бандитської партії регіонів, яка на даний час заборонена згідно з рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2023 №П/857/1/23, так як більшість з її членів стали зрадниками та колоборантами.
Отож, поборникам УПЦ МП однаково скільки людей громади готові освячувати паски просто неба, на руїнах храму, аби тільки жодним чином не бути причетними до росії, та російського патріархату.
Але «Ніщо не зупинить ідею, час якої настав...» С.Бандера!
Віка ДРОБ'ЯЗКО
На першому фото: коропчани підписуються за створення громади Православної Церкви України, на інших - спростовується стаття людьми, які масово прийшли до ПЦУ
Фото з дрону Дмитра Винниченка
Так, «від 24.02.2022 та до кінця 2022 року до ПЦУ перейшло 214 релігійних громад. З початку 2023 року 63 церкви УПЦ Московського патріархату перейшли до ПЦУ». Про це повідомляє Опендатабот із посиланням на власний аналіз даних ЄДРПОУ.
Вже другий рік поспіль моє серце радіє від численної кількості вірян, що приходять до руїн Іллінської церкви у Коропі задля Великодньої служби.
Відчувається дух свята, майбутнього і віри в своє - власну церкву і державу! Настанови священника та молитва рідною українською мовою, де кожне слово чітке і зрозуміле, залягають в душу! На шляху до проведення обряду освячення пасок саме в українському осередку, не стримує людей ні відсутність власного храму, ні священнослужителя ПЦУ в селищі Короп.
Цьогоріч чарівний човен став єдиним доступним транспортом, який переправив отця Романа через розлив річки Сейм з Батурина до Коропа на Великдень!
Людей прийшло майже вдвічі більше ніж торік. За приблизним підрахунком їхня кількість сягає близько тисячі!
Отець Роман Roman Kryvko, після початку війни в 2014 році став військовим священником (капеланом). Для мене було гордістю дев’ять років тому провести обряд хрещення доньки саме в такого духовного наставника.
Зараз як ніколи відчувається потреба у власній, українській церкві на теренах Коропщини, а отже формується українська Україна!
Тому, з метою добровільного об’єднання спільного задоволення релігійних потреб, 07.05.2023, в смт. Коропі, в приміщенні Коропського БК, місцевою релігійною організацією віруючих громадян проведений захід щодо створення релігійної громади та реєстрації парафії православної церкви України, оголошення про що попередньо було розміщено одним з активних учасників Анатолієм Мілюковим від 02.05.2023 року на Fb.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» (далі-Закон) для реєстрації статуту (положення) релігійної громади громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її і досягли 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) на реєстрацію до відповідних державних адміністрацій.
Таким чином, для створення релігійної громади достатньо лише 10-и осіб, які є повнолітніми та виразили згоду за принципом вільного волевиявлення. Проте бажаючих виявилося значно більше!
Здавалося б, наявність альтернативи та свідомий вибір вірян учасником якої релігійної організації бути, який храм, осередок відвідувати (ПЦУ чи УПЦ Московського Патріархату), усуне конфліктність в громаді.
Але в той час як значна кількість релігійних громад в інших місцевостях стрімко приймають рішення про перехід з УПЦ до ПЦУ, в Коропі деякі прихожани храму УПЦ на чолі їх отців, намагаються вчиняти перешкоди в самому створенні української церкви.
Ні повномасштабне вторгнення росії, ні тисячі загиблих українців від російських багнетів, ракет, ні офіційне роз’яснення законодавства, не спонукають до відповідних висновків, адже “Ворог іде туди, де програє вчитель і священик” (Отто фон Бісмарк).
Днями у місцевій газеті «Нові Горизонти» опубліковано статтю: «Чи відбудеться у Коропі перехід релігійної громади до православної церкви України» під авторством Людмили Ковальчук.
Зміст якої:
- «Після повномасштабного вторгнення росії в Україну багато людей стало звинувачувати УПЦ у причетності до російської агресії. Сьогодні в Україні ця церква для багатьох в опалі, не дивлячись на завіряння про те, що з росією жодних зв'язків не підтримує».
Таким чином, журналіст бере на себе роль судді у даній ситуації, у той час як вона має право лише максимально об’єктивно висвітлити обставини, не вдаючись до жодних схилянь читача на користь будь-якої зі сторін.
Щоб прийти до правильних, на її думку, висновків, замість того щоб проаналізувати нормативно-правову базу з питань свободи совісті та релігійних організацій, виявляється достатньо самих завірянь.
Приналежність УПЦ до РПЦ підтверджується рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 01.12. 2022 р. «Про окремі аспекти діяльності релігійних організацій в Україні і застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 1 грудня 2022 р., де Державна служба України з етнополітики та свободи совісті дійшла до таких узагальнених висновків, зокрема: нинішня діяльність чи бездіяльність найвищих органів церковної влади та управління УПЦ свідчить про те, що УПЦ ПРОДОВЖУЄ ПЕРЕБУВАТИ ВІДНОСНО РПЦ У ВІДНОСИНАХ ПІДПОРЯДКУВАННЯ. Вона не діє як самостійна (автокефальна) Церква і не проголошує власної самостійності (автокефалії). Жодних документів чи дій, які б свідчили про трансформацію УПЦ в самостійну відносно РПЦ релігійну організацію, членами Експертної групи не виявлено.
- У 988 році в результаті хрещення Русі Володимиром Святославичем утворилася перша українська християнська церква з центром у місті Київ під назвою Київська митрополія.
Православна церква визнає ПЦУ єдиною канонічною правонаступницею Київської митрополії.
ПЦУ керується Святим Письмом та Священним Переданням, канонами Православної церкви, Патріаршим та Синодальним Томосом, Статутом і рішеннями власних статутних органів.
Членами ПЦУ є православні християни України незалежно від їхнього походження.
Підписання та отримання Томосу про автокефалію Православної церкви України відбулося 5-6 січня 2019 року.
Надання Томосу про автокефалію ПЦУ не визнала РПЦ (а також закордонні підрозділи РПЦ, зокрема, в Україні - УПЦ МП та в Білорусії).
За наказом Сталіна лише в 1943 році відбулось відновлення РПЦ. Таким чином, УПЦ МП - підрозділ РПЦ, аж ніяк не є правонаступником київської митрополії. А отже, посилання в статті Ковальчук про тисячоліття УПЦ є хибним та вводить читача в оману: "Одні щиро захищають Українську Православну Церкву, якій близько тисячі років, інші підтримують зовсім молоду церкву".
Цитата Ковальчук: «українське суспільство розкололося» - та коли ж вже дійде до всіх громадян, що саме все українське народ об’єднує та робить з людей націю?!
В статті описано про радикальність методів переходу від УПЦ до ПЦУ: «Як не прикро, досить часто радикальними методани з болгарками, димовими шашками, сутичками, обурливими викриками."
Наголошую, що оцінку методів і встановлення винних осіб належить до компетенції правоохоронних та судових органів. Так, Служба безпеки України відкрила близько 60 кримінальних проваджень від початку повномасштабного вторгнення РФ щодо підривної діяльності окремих представників УПЦ МП.
«Сутички відбуваються здебільшого у західних та центральних областях і ширяться Україною. У нашому ж Коропі, дякуючи Богу, все було тихо. Останнього тижня розмірене релігійне життя дещо сколихнулося. Більшість людей у Коропі прихожани УПЦ. Хоча у минулому році охочі могли освятити паски і у ПЦУ.»
Проте, автор з невідомих причин опускає статистику та не вказує стрімку динаміку переходу церков саме на Чернігівщині, про що, серед інших джерел, на власній сторінці Фейсбук від 19.12.2022 повідомив очільник Чернігівської ОВА В'ячеслав Чаус: "Трансформується релігійний простір області. Уже 13 релігійних громад перейшли до ПЦУ. Триває юридичне оформлення ще трьох. Зокрема, великої громади з Корюківщини".
Як зазначено у статті: «з метою захисту свого храму цього ж дня після недільної літургії…відбулися збори релігійної громади УПЦ Свято-успенської парафії.». Постає питання, чому саме в день проведення зібрання про створення парафії ПЦУ?! Не зрозуміло з якої теми, адже їх права та інтереси ніхто не зачіпав, правомірності не оспорював, таким чином предмету спору не було.
Їх присутність після служби у Будинку культури не зовсім є зрозумілою, оскільки вони не виявляли бажання та не засвідчили підписами про створення релігійної організації ПЦУ, саме темою чого було зібрання.
Усі релігії, віросповідання та релігійні організації є рівними перед законом. Встановлення будь-яких переваг або обмежень однієї релігії, віросповідання чи релігійної організації щодо інших не допускається. (Стаття 5 ЗУ "Про свободу совісті та віросповідання...")
Посилання у статті, що «публічного оголошення ніде не друкувалося, інформація розповсюджувалася сарафанним радіо, і багато хто ні сном, ні духом не знав…. але, не дивлячись на це, на зборах УПЦ засвідчили участь 486 чоловік». Проте, це не завадило прихожанам УПЦ МП напередодні ходити по хатах Коропа з агітацією, навіть до учасників НЕ своєї релігійної організації.
«Щоб завершити зібрання, організатори ввімкнули гімн. Нікому з присутніх слово не було надано, ніхто не висловився, не запитав».Дану інформацію спростовує відеозапис з даного заходу, де чітко видно про наявність питань та відповідей навіть тих, які не стосувалися теми зборів.
«… Із балкону прозвучало, чому на зборах не було голови Коропської ОТГ Куніцина» - тут автор статті сама відповідає: «На мою думку, бо він не є членом Коропської релігійної громади, а влада і церква за українським законодавством роздільні».
Таким чином, це дає підстави вважати, що автор все ж знається на деяких аспектах законодавства у питаннях релігії та дає відповідь читачу ВІД СЕБЕ у питаннях до влади!
Також прошу звернути увагу на дописи на підтримку УПЦ МП державного службовця, начальника відділу Коропської селичщої ради В. Лучка, який не дотримується принципу роздільності влади і церкви.
Хочу наголосити, що раніше Л. Ковальчук відмовилася від публікації статті матері загиблого захисника з Атюші Станіслава Ковтуна, про що міститься в посиланні! https://www.facebook.com/groups/otgkorop/permalink/460545368920955/?app=fbl
Від себе хочу додати, що мої батьки повернулися з зібрання з приємними емоціями від позиції та виступів молоді! Ще довго описували промову, що найбільше вразила, зокрема, молодої дівчини Дар’ї Мєхової, яка закликала прихожан УПЦ (МП) не чинити перешкоди у створенні української церкви на шляху до майбутнього Коропщини як містечка, та України як держави вцілому.
Адже прихожани УПЦ переважно старшого віку, які виросли на добре відретушованій радянській історії, дехто з них колишні члени бандитської партії регіонів, яка на даний час заборонена згідно з рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2023 №П/857/1/23, так як більшість з її членів стали зрадниками та колоборантами.
Отож, поборникам УПЦ МП однаково скільки людей громади готові освячувати паски просто неба, на руїнах храму, аби тільки жодним чином не бути причетними до росії, та російського патріархату.
Але «Ніщо не зупинить ідею, час якої настав...» С.Бандера!
Віка ДРОБ'ЯЗКО
На першому фото: коропчани підписуються за створення громади Православної Церкви України, на інших - спростовується стаття людьми, які масово прийшли до ПЦУ
Фото з дрону Дмитра Винниченка
| Читайте також |
| Коментарі (0) |