Король городу

З давнини на нашому столі, надто святковому, завжди є тертий хрін, заправлений буряковим квасом. Наші предки споконвіку вирощували хрін не для того, щоб «крутило в носі», а тому, що з ним м’ясні страви смачніші.

Насамперед він дуже полегшує перетравлювання м’ясних страв та іншої їжі, в котрій багато білків, виводить важкий холестерин, тим самим запобігаючи атеросклерозу. У коренях хрону багато вітамінів, ферментів і глікозидів, є солі калію, магнію, фосфору, цукри. Він добре джерело вітаміну С. Тому хрін корисний тим, хто слабує на плеврит, має підвищений артеріальний тиск, у кого порушено травлення та функції підшлункової залози. Цей овоч стимулює роботу кровотворних органів і сприяє кровообігу, що важливо для людей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи. Крім того, хрін розширює судини лімфатичних залоз, посилює діяльність печінки, служить антибіотиком при запаленнях слизових оболонок.

Засмажені на свята порося чи голова свині, зварений холодець чи приготовлена шинка поїдались із хріном не тільки для гостроти відчуттів. Король городніх бактерицидів, засіб проти цинги, недокрів’я, жовтухи, хрін покращує діяльність кишечника, ефективно діє при фізичній та розумовій перевтомі, знімає головний біль, підвищує тонус. Настоянкою чи натертим хріном гоять застарілі рани, виразки, тамують зубний біль. Лікують хріном застуду, ангіну, цілющий він при радикуліті, подагрі, є добрим засобом при набряках і водянці. При радикуліті натертий хрін втирають у шкіру попереку. Його треба їсти, коли погіршується слух. Хрін, як і багато інших рослин родини хрестоцвітих, служить ліками від раку. Водою, заправленою хріном, добре полоскати в роті при ангіні та зубному болю. Він допомагає розрідженню слизу у місцях його скупчення. Хрін добре зараджує від солей кальцію, що відкладаються у верхній частині хребта. Щодня на столі має бути хрін. Хто вживатиме його, не матиме остеохондрозу.

Корисний хрін і для шкіри. Свіжим соком іноді лікують облисіння та плямове випадіння волосся, для чого двічі-тричі на день зволожують безволосі місця свіжим соком. Кашка тертого хрону навпіл із тертими яблуками допоможе омолодити шкіру, якщо маску регулярно накладати на обличчя на 10 — 15 хвилин. Сік хрону, змішаний з горілкою у пропорції 1:2, виводить навіть ластовиння. Крем із тертого хрону зі сметаною допоможе позбутися вугрів — накладати на обличчя на десять хвилин. Хрін очищає організм від шлаків, особливо після зими
Є й протипоказання. Вживати хрін не варто тим, хто хворіє на гастрит із підвищеною кислотністю, але при пониженій кислотності він необхідний. Не можна їсти його людям, хворим на виразку шлунка, при всіх гострих і хронічних запаленнях травних органів, хворобах нирок.

Хрін належить до родини хрестоцвітих і є близьким родичем чорної редьки. Вони схожі між собою і за смаком м’ясистого кореня. Недарма існує приказка: хрін за редьку не солодший. Мабуть, тому англійці називають його «кінською редискою».

Зустрічається хрін повсюди — від Полісся до Степу включно, оселяючись на занедбаних городах, пустирях. Коріння його сягає 5 — 7-метрової глибини, тож рослина не боїться нестачі вологи. Легко переносить деяке засолення і закислення ґрунтів.

Найкращі якості мають корені хрону, які ще не задерев’яніли, 3 — 5 см завтовшки, їх одержують на добре доглянутому і родючому ґрунті, виораному на глибину тридцять сантиметрів.

Хрін легко розмножити, але вельми важко буває потім його позбутись, коли сильно розростається, бо він має велику біологічну силу. Тож треба стежити за ним і не допускати зайвого розростання.

Михайло КУРДЮК, кандидат сільськогосподарських наук, консультант газети "Сіверщина"
с.Тростянець,
Ічнянський район