Колишній голова райдержадміністрації живе на хуторі
У редакції пахло молодим вином. Це було другодня після поїздки до Володимира Опришка в Таталаївку. Колишній голова районної державної адміністрації («помаранчевий») пригостив нас своїм домашнім вином, яке саме побулькувало у великій оцинкованій бочці. І пригостив стільки, що вистачило попробувати всім працівникам «Сіверщини».
Вино — з винограду, що нависає над альтанкою та рівненьким рядочком стоїть попри хату, ловлячи сонце. Більшу частину року Володимир Опришко живе не в райцентрі, а на хуторі, що зветься Жолобок.
Власне, в гості до нього я напросився — бо колись літом увечері телефоную в якійсь справі, заодно питаючи, чим займається, а він і каже: «Зробив оце альтанку і сиджу тепер, насолоджуюся життям».
Тож, коли трапилася нагода поїхати в Талалаївку, — попросився і у Жолобок.
Хоча обідом Володимир Андрійович пригощав нас у своїй талалаївській квартирі. І що цікаво: квартира маленька, а в ній так комфортно, і в господаря зовсім нема бажання мати більшу. На відміну від багатьох, хто має хоч трохи грошей чи посади для здобування грошей. То й пнуться до неба будинки, в яких могли би поміститися дитсадки. І стоять вони часто пустками — такі будинки розраховані на сім’ї з трьох поколінь, а часто-густо і в одному поколінні нема ладу і люду...
Маленька Полінка — дідова внучка — зустріла нас приязно і явно чужих людей не злякалася. А обідом пригощала невістка — син саме гостював у Володимира Опришка із Сум, де працює кухарем у ресторані. Тож можете повірити, що обід був смачним.
Після виконання редакційних справ заїхали ми і в Жолобок. Він числиться селом, але фактично це хутір: тут лише 12 хат. Володимир Опришко статусністю не переймається.
П’ять років тому, коли померла дружина, Володимир Андрійович купив тут хату і знаходить розраду та заспокоєння. Хоча, коли розповідав про дружину, очі відводив: так легше стримати сльози. Операція за фантастичні 150 тисяч доларів не давала гарантії успішності.
Василь ЧЕПУРНИЙ
Дуже скорочено. Повністю -- в газеті "Сіверщина" за 29 листопада
Вино — з винограду, що нависає над альтанкою та рівненьким рядочком стоїть попри хату, ловлячи сонце. Більшу частину року Володимир Опришко живе не в райцентрі, а на хуторі, що зветься Жолобок.
Власне, в гості до нього я напросився — бо колись літом увечері телефоную в якійсь справі, заодно питаючи, чим займається, а він і каже: «Зробив оце альтанку і сиджу тепер, насолоджуюся життям».
Тож, коли трапилася нагода поїхати в Талалаївку, — попросився і у Жолобок.
Хоча обідом Володимир Андрійович пригощав нас у своїй талалаївській квартирі. І що цікаво: квартира маленька, а в ній так комфортно, і в господаря зовсім нема бажання мати більшу. На відміну від багатьох, хто має хоч трохи грошей чи посади для здобування грошей. То й пнуться до неба будинки, в яких могли би поміститися дитсадки. І стоять вони часто пустками — такі будинки розраховані на сім’ї з трьох поколінь, а часто-густо і в одному поколінні нема ладу і люду...
Маленька Полінка — дідова внучка — зустріла нас приязно і явно чужих людей не злякалася. А обідом пригощала невістка — син саме гостював у Володимира Опришка із Сум, де працює кухарем у ресторані. Тож можете повірити, що обід був смачним.
Після виконання редакційних справ заїхали ми і в Жолобок. Він числиться селом, але фактично це хутір: тут лише 12 хат. Володимир Опришко статусністю не переймається.
П’ять років тому, коли померла дружина, Володимир Андрійович купив тут хату і знаходить розраду та заспокоєння. Хоча, коли розповідав про дружину, очі відводив: так легше стримати сльози. Операція за фантастичні 150 тисяч доларів не давала гарантії успішності.
Василь ЧЕПУРНИЙ
Дуже скорочено. Повністю -- в газеті "Сіверщина" за 29 листопада
Читайте також |
Коментарі (0) |