реклама партнерів:
Головна › Новини › ПОГЛЯД

Коли пишеться…

Коли писався «Вічник», я щодня піднімався в дубовий гай над мукачівським монастирем. Тому в книзі багато лісу.
Коли писався «Криничар», щодня ходив берегами Латориці. Тому там багато енергетики від води.
Коли писався «Горянин», я жив у горах. Тому там багато горового.
Коли писався «Світован», то обходив луги і поля круг Мукачева. Тому між сторінками живе дух зілля.
Коли творився «Мафтей», писалося з любов’ю до кожного слова, до кожної літери. Тому там багато любові.
Коли писався «Лис», багато подорожувалося. Тому там багато мандрів – світами, домами і бездомністю, долями, болями і радощами.
Коли писалися «Діти папороті», то студіював геніального Вернадського. Тому в книзі багато космосу – земного, небесного, а передусім – душевного.
Коли писався «Світильник слова», то кожен день починався і завершувався читанням великих книг. Тому там багато Слова.
Коли писав «Чарунки днів», розпечатував і запечатував кожен день запитанням: «Який сенс був у цього дня? Що він подарував тобі і що ти йому?»
Костянтин Паустовський, прозваний за магію прози доктором Паустом, казав: якщо пишучи, ти всім єством, зором, слухом і чуттям перебуваєш в означеному місці описів, це дивовижним чином проникає і живе між рядками.

Мирослав ДОЧИНЕЦЬ

Із книги "Чарунки днів".



Теги:українська література, Мирослав Дочинець, секрети творчості


Читайте також






Коментарі (0)
avatar