Книжки з автографом: "Довга комендантська година"

Безперечно, українській літературі бракує маскулінності. Навіть дивно: де при такій квітково- росяно- плачучій літературі взялися воїни, які зараз дають чосу кацапам?!

Андрій Кокотюха надзвичайно оперативно написав шпигунський роман про цю Широку війну. "Довга комендантська година" зветься. І тут, попри гарячковість свого писання, він зумів і сюжет закрутити, і характери героїв прописати (хоч і не всі - скажімо, Тереза все ж схематична), і обстановку воюючого Києва лютого 2022 року виписав. Інтрига тримається ловко, до останніх сторінок. Книга варта читання.

Що ж до чоловічності укрлітератури, то, звісно, дещо є таке, але неоцінене, непрочитане. Як, до прикладу, роман Віктора Баранова "Не вір, не бійся, не проси". Схоже, що війна таки витворить справді мускулінний характер письма українців на заміну калиновим сопілкам і росяним стежкам. Не отой, коли Соломія Павличко, читаючи Андруховича, уявляла, що бреде в потоці чоловічої сперми (фу, ну й образ, але він не мій, а С.Павличко). А справді буде література чоловічих характерів і вчинків.

А на книзі автограф:"Василеві від практиканта - переможного читання! З повагою А Кокотюха. 6.02. 2023".
Це тут Андрій пам'ятає, що колись давно, ще за царя Тимка, як земля була тонка, він був на практиці у редакції газети "Комсомольський гарт", а я наче як керував тою практикою... Що ж, практикант виріс...

Василь ЧЕПУРНИЙ