Хто відповість за смерть моєї дружини?
Два роки міліція та прокуратура покривають свого колегу.
Два роки чоловік і син загиблої не можуть добитися правди.
«Сіверщина» вже писала про загибель Оксани Кудри, але всі публікації залишилися без реагування.
Влада заявляє, що буде рішуче боротися з корупцією. То чи не варто розпочати з правоохоронних органів і в першу чергу — з прокуратури? Адже саме на них покладено обов’язки в цій борні.
Леонід МАЙСТАТ, журналіст, м.Борзна
* * * Шановний Олександре Івановичу! За ці два роки Чернігівська обласна прокуратура та її слідчі органи зробили все можливе і неможливе, щоб забовтати справу, втопити очевидну істину в чиновному словоблудді. Адже за кермом власного автомобіля «Фольксваген» перебував начальник Борзнянського районного відділення Державтоінспекції підполковник міліції Віталій Отрошенко. Будучи в нетверезому стані, він не впорався з керуванням автомобіля і врізався в трактор «Джон Дір» з навісним лущильником, який стояв на узбіччі дороги. Удар був такої сили, що сталева тяга секції лущильника лопнула. Кількатонна секція впала на праву сторону автомобіля, де сиділа Оксана Кудра і буквально пошаткувала її тіло гострими сталевими дисками. Хіба могли правоохоронні органи допустити, що винним є чи не єдиний на всю Україну начальник районного ДАІ в ранзі підполковника?! Бо чим іншим пояснити, що близько першої години ночі 11 серпня 2008 року прокурор району вже знав про ДТП, однак кримінальну справу порушили лише 19 серпня. Людина загинула, тіло віддали землі, а райпрокурор майже десять днів метикує: чи вона загинула, а може, втекла… Це зроблено, переконаний, щоб дати винуватцю час замести сліди. Ці преференції на користь водія активно використані досвідченим даішником — підполковником міліції В.Отрошенком. Один лише приклад. Формально автомобіль «Фольсваген» був після ДТП поставлений на штрафмайданчик райвідділу ДАІ. В автомобілі ще тепле місце загиблої, а працівники ДПС ДАІ організовують втечу ймовірного винуватця ДТП. Цитую заступника начальника Головного слідчого управління Генпрокуратури А.Колісника: «З’ясовано, що дійсно після дорожньо-транспортної пригоди Отрошенко В.О. був доставлений додому для того, щоб помитися та переодягнутися». Ще цитата: «Допитаний з приводу вживання алкоголю Отрошенко В.О. показав, що йому дійсно в чарку наливали горілку, але він її не пив, а непомітно для присутніх на дні народження гостей виливав, оскільки страждав гіпертонією». Одна із загадок матеріалів слідства — звідки взялася довідка про тверезість В.Отрошенка. Адже всупереч інструкції з діяльності дорожньо-патрульної служби працівники ДПС не відвезли В.Отрошенка на медичний огляд, а повезли додому «помитися та переодягнутися». Судові експертизи з визначення технічного стану автомобіля було проведено аж у другій половині жовтня — чому? Чекали, доки В. Отрошенко зробить відновлювальний ремонт. У висновку судової експертизи щодо «Фольксвагена» жодним словом не сказано, які ушкодження завдані автомобілю внаслідок зіткнення. Натомість судові експерти не помітили відновлювального ремонту. Чи не для цього слідчий районної прокуратури М.Подоприхін замовив експертизу не криміналістам державного закладу, а київській приватній установі? Дуже цікаво, хто її оплатив? Чи не сам В.Отрошенко? Після мого звернення до кандидатів на посаду Президента України В.Януковича та А.Яценюка заступник начальника Головного слідчого управління пан Колісник повідомив мені: «У зв’язку з неповнотою слідства прокуратурою Чернігівської області 27.08.2009 вищевказану постанову скасовано, надано письмові вказівки і кримінальну справу повернуто для проведення досудового слідства у Ніжинську міжрайонну прокуратуру. Хід слідства Генеральною прокуратурою України контролюється». Від цього часу минув рік, але смію вас запевнити, Олександре Івановичу, що ніякого досудового слідства Ніжинська міжрайпрокуратура не проводить, а Генеральна прокуратура не здійснює ніякого контролю за ходом слідства. Сподіваюся, що за вашого сприяння, пане Генеральний прокурор, своє вагоме слово таки скаже його величність Закон.
Відкритий лист Генеральному прокурору України О.І.МЕДВЕДЬКУ
11 серпня виповнилося два роки від часу трагічної загибелі моєї дружини і мами мого сина Оксани Кудри.
Імітація розслідування, на моє переконання, робиться з метою унеможливити притягнення до відповідальності винуватця загибелі моєї дружини.
Спочатку прокурор направляє справу для розслідування відділу обласного управління міліції, звідти вона перекочовує до обласної прокуратури, а та повертає на круги своя — в Борзнянську райпрокуратуру. Таким чином, близько місяця не проводиться жодних слідчих дій.
Куди виливав, звісно, ні самого А.Колісника, ні інших слідчих не зацікавило. Таке питання не було поставлене жодному працівнику бару «Водолій», які впродовж майже п’яти годин обслуговували гостей у залі і не могли не помітити калюжі горілки на підлозі чи посуду, в який зливав В.Отрошенко оковиту.
Після цього, скажіть, чи можна сподіватися на чесне і неупереджене розслідування?!
А тим часом Отрошенку дали солідарну міліцейську пенсію. Ще й кілька десятків тисяч гривень вихідної допомоги. Заслужив, бачте.
Нам — нестерпний біль втрати і зруйнована сім’я. До речі, сина, якому на час ДТП було 10 років, досі не визнано потерпілим.
Микола КУДРА,
м. Борзна
Від редакції «Сіверщини».
Поки що заявнику нічого невідомо ні про реакцію Генерального прокурора, ні про вагоме слово Закону.
Читайте також |
Коментарі (1) |
| |