Хто такий Шольц і чому німці не проти Путіна?
Перед пандемією, в Німеччині розгорівся найбільший фінансовий скандал, центром якого була компанія Wirecard, яка збанкрутувала, але, як виявилося, банкрутом вона була давно, просто підробляла свої фінансові звіти і, очевидно, це було відомо фін-нагляду.
Міністром фінансів на той час був Олаф #Шольц (той, що тепер бундес-канцлер). Оскільки він толком не міг пояснити, як він таке допустив, то з'явилися підозри, що він був "в долі".
Один з топ-менеджерів компанії виявився російським шпигуном, який викрав весь архів компанії і втік до Росії.
Очевидно, що в тих архівах є компромат на Шольца, очевидно, про його роль в компанії (чому закривав очі, в якій саме долі він був), але можливо і про набагато серйозніші речі. Тому є підстави вважати, що Росія має на Шольца серйозний компромат, який і змушує його бути "путінцем".
Через пандемію цю тему трохи призабули, але зараз, бачачи поведінку Шольца останніх трьох місяців, про його можливу залежність від Росії важко не згадати, і тому розслідування по цій темі відновлено, і навіть лунають заклики відсторонення Шольца від керма країни, а може і арешт.
Однак, не факт, що причина не лежить глибше і скандал з #Wirecard - це лише чергова нагода згадати, хто ж такий Шольц, а не пояснити, чому він такий. Бо якщо копнути глибше, то скандал з Wirecard - це лише маленький епізод.
Ось Герхардт Шредер, колишній бундес-канцлер, який відразу після роботи "керівником" Німеччини пішов на ласе місце в раді директорів "Газпрому" (за шалені гроші, і як тепер відомо, це місце йому пригрівали ще коли він був керманичем Німеччини, що дуже навіть викликає питання про конфлікт інтересів - будучи керманичем Німеччини, відстоював інтереси Німеччини, чи вже працював на свого нового роботодавця "Газпром/путіна"?)
Так ось, Шредер - був бундесканцлером від Соціал-Демократичної Партії Німеччини. Керівником якої, партійним начальником Шредера, був .... барабанний дріб .... так, Шольц. Тобто, думати, що Шредер фактично працював на Кремль, а його партійний керівник про це не знав - ну ви розумієте...
Та і ще за часів СССР, всі 1980-і, Шольц був керівником Інтернаціонального Союза Соціалістічєской Молодьожи (Комсомол), належав до марксистських крил різних партій, часто називав себе "марксистом" і запам'ятався частими випадами проти "агресивно-імперіалістичного НАТО". Тобто, його марксистсько-лєнінський і анти-НАТівський світогляд сформувався ще коли Путін валізи за Собчаком носив і не факт, що його дуже треба було підкупляти чи шантажувати. Дуже навіть може бути, що "он сам прішол".
Буду відвертим, я не чекав зміни позиції керівництва Німеччини по Росії і Україні. Після Шредера і Меркель, які дотепер відкрито про-путінські, і знаючи біографію Шольца, чекати якоїсь зміни курсу було б наївно.
Найбільше обурення в мене викликали заяви німецьких парламентарів, що всі рішення по Україні приймалися "за закритими дверима" Шольцом і його найближчим оточенням, без відома профільних парламентських комітетів і членів уряду. Ви знаєте, які це були рішення (від отих 5 тисяч касок, до постійного ламання "дам-не-дам" серйозної зброї).
Виглядає так, що тиск суспільства і звірства "второй армії в мірє" можуть змусити навіть найвідданіших марксистів-путіністів хай і повільно, але приймати правильні рішення, але й чекати від них великої підтримки - не варто.
Єдине питання, чи це німцям "підсунули" такий уряд, чи кожен уряд відображає настрої суспільства, що його обрало..
Василь ТАРАС
Міністром фінансів на той час був Олаф #Шольц (той, що тепер бундес-канцлер). Оскільки він толком не міг пояснити, як він таке допустив, то з'явилися підозри, що він був "в долі".
Один з топ-менеджерів компанії виявився російським шпигуном, який викрав весь архів компанії і втік до Росії.
Очевидно, що в тих архівах є компромат на Шольца, очевидно, про його роль в компанії (чому закривав очі, в якій саме долі він був), але можливо і про набагато серйозніші речі. Тому є підстави вважати, що Росія має на Шольца серйозний компромат, який і змушує його бути "путінцем".
Через пандемію цю тему трохи призабули, але зараз, бачачи поведінку Шольца останніх трьох місяців, про його можливу залежність від Росії важко не згадати, і тому розслідування по цій темі відновлено, і навіть лунають заклики відсторонення Шольца від керма країни, а може і арешт.
Однак, не факт, що причина не лежить глибше і скандал з #Wirecard - це лише чергова нагода згадати, хто ж такий Шольц, а не пояснити, чому він такий. Бо якщо копнути глибше, то скандал з Wirecard - це лише маленький епізод.
Ось Герхардт Шредер, колишній бундес-канцлер, який відразу після роботи "керівником" Німеччини пішов на ласе місце в раді директорів "Газпрому" (за шалені гроші, і як тепер відомо, це місце йому пригрівали ще коли він був керманичем Німеччини, що дуже навіть викликає питання про конфлікт інтересів - будучи керманичем Німеччини, відстоював інтереси Німеччини, чи вже працював на свого нового роботодавця "Газпром/путіна"?)
Так ось, Шредер - був бундесканцлером від Соціал-Демократичної Партії Німеччини. Керівником якої, партійним начальником Шредера, був .... барабанний дріб .... так, Шольц. Тобто, думати, що Шредер фактично працював на Кремль, а його партійний керівник про це не знав - ну ви розумієте...
Та і ще за часів СССР, всі 1980-і, Шольц був керівником Інтернаціонального Союза Соціалістічєской Молодьожи (Комсомол), належав до марксистських крил різних партій, часто називав себе "марксистом" і запам'ятався частими випадами проти "агресивно-імперіалістичного НАТО". Тобто, його марксистсько-лєнінський і анти-НАТівський світогляд сформувався ще коли Путін валізи за Собчаком носив і не факт, що його дуже треба було підкупляти чи шантажувати. Дуже навіть може бути, що "он сам прішол".
Буду відвертим, я не чекав зміни позиції керівництва Німеччини по Росії і Україні. Після Шредера і Меркель, які дотепер відкрито про-путінські, і знаючи біографію Шольца, чекати якоїсь зміни курсу було б наївно.
Найбільше обурення в мене викликали заяви німецьких парламентарів, що всі рішення по Україні приймалися "за закритими дверима" Шольцом і його найближчим оточенням, без відома профільних парламентських комітетів і членів уряду. Ви знаєте, які це були рішення (від отих 5 тисяч касок, до постійного ламання "дам-не-дам" серйозної зброї).
Виглядає так, що тиск суспільства і звірства "второй армії в мірє" можуть змусити навіть найвідданіших марксистів-путіністів хай і повільно, але приймати правильні рішення, але й чекати від них великої підтримки - не варто.
Єдине питання, чи це німцям "підсунули" такий уряд, чи кожен уряд відображає настрої суспільства, що його обрало..
Василь ТАРАС
Читайте також |
Коментарі (0) |