Хор співає -- душу проймає!
Чернігівський український народний хор був створений у 1984 році при управлінні культури згідно з рішенням Чернігівської облдержадміністрації. Організатором та художнім керівником колективу став заслужений діяч мистецтв України Петро Миколайович Процько, який народився на Чернігівщині.
Перший виступ молодого колективу, що відбувся восени 1985 року в м.Києві, отримав схвальну оцінку провідних фахівців області і України та був високо оцінений глядачами.
За короткий період часу — з 1986 по 1989 роки — Чернігівський народний хор вже під орудою заслуженого артиста України Анатолія Іванова та заслуженого діяча мистецтв України Олександра Стадника став дипломантом фестивалю «Співоче поле» в м.Хмельницькому. Гастролював по містах Полтава, Житомир, Київ, Львів.
Колектив продемонстрував різноманітну програму, високі мистецькі можливості, індивідуальне творче обличчя. У репертуарі звучали твори Г.Верьовки, А.Верьовки, А.Авдієвського, А.Пашкевича, І.Сльоти, І.Бідака, П.Процька, М.Дацика, О.Стадника та інших відомих композиторів України.
У жовтні 1989 року до Чернігівського народного хору художнім керівником запросили народного артиста України, композитора А.М.Пашкевича. Нев’янучий аромат народності, вплетений у мереживо його слів і музики, невичерпна і незрівнянна любов до народної пісні, по-справжньому підняла колектив на нові творчі сходинки. Його мистецькі задуми швидко втілювалися в роботу колективу. У 1990-91 роках відбулися тривалі гастролі по містах і селах усіх регіонів України.
Новостворена концертна програма щоразу повонювалася новими творами та композиціями і високо оцінювалася глядачами. Саме на Чернігівщині А.М.Пашкевичем були написані твори, що ввійшли до української хорової скарбниці. Кантати: «Крик попелу», «Чернігівські дзвони», «Лебеді материнства», «Мазепа». Хорові твори: «Пролітали журавлі», «Одинокий лелека», «Мамині руки», «У село до батька і до мами», «Коні Чорнобиля», «Афганістан», «Яничари». Донині твори збереглися у репертуарі колективу.
Починаючи з 1992–1998 років, Чернігівський народний хор активно гастролював за кордоном, де пропагував українську народну пісню, підтримуючи осередки української діаспори в Бельгії, Голландії, Німеччині, Австрії, Росії. До цього періоду творчості належать прем’єри двох опер на матеріалі українського фольклору — «Блудний син» та «Ейдерман» (лібрето Г.Пфайфера, музика А.Пашкевича).
У грудні 1998 року Чернігівський народний хор став лауреатом і дипломантом новорічного фестивалю в Австрії — «Міжнародні співи Адвенту» (м.Відень).
Програму, що складалась з духовних творів українських композиторів та народних пісень, тоді вперше підготував випускник Київської національної музичної академії ім.Чайковського Володимир Коцур.
Результатом діяльності колективу у скрутні часи для нашого народу було постачання медичного обладнання та транспорту для потреб рідного міста.
У цей час колектив співпрацює з видатними митцями України: А.Паламаренком, А.Литвиновим, Д.Гнатюком.
З 2003 року народний хор — один з головних учасників на міжнародному святі «Дружба» в с.Сеньківка, почесний гість та учасник всеукраїнського літературно-мистецького заходу «Седнівська осінь», обласного козацького свята у м.Батурині, дипломант міжнародного свята літератури і мистецтв «Лесині джерела» (2004 р.). У 2005 році Чернігівський народний хор було запрошено для святкування 192-ої річниці від дня народження Т.Г.Шевченка у Москві.
У 2006 році колектив став лауреатом премії «Українська осінь» у м.Гомелі (Білорусь), брав участь у Всеукраїнському фестивалі кобзарського мистецтва «Вересаєве свято».
У 2008 році став дипломантом міжнародного фестивалю «Дніпровські голоси» в м.Дубровно (Білорусь). Все це є визнанням рівня майстерності творчого колективу.
Сьогодні Чернігівський народний хор під орудою Володимира Коцура перебуває у творчому розквіті, невпинно збагачуючи свій репертуар. Колектив поповнився молодими талановитими співаками, музикантами, танцюристами. Балетну групу очолює відомий балетмейстер Людмила Джим, керує оркестром талановитий музикант Олег Ніколаєнко.
Анатолій ПОКРИШЕНЬ.
Читайте також |
Коментарі (0) |