Херсонські враження
Ми ще у дорозі, але я вирішила писати про Херсон уже, хай і хаотично.
▪️Я розумію, чому часто враження від звільнених територій викладають і формі діалогів чи уривків фраз. Для осмислення і узагальнення почутого потрібно багато часу і багато зусиль. Нижче - те що я почула у розмовах і бачила на власні очі, поїхали.
▪️Отже, лівобережна Херсонщина - це мости і канали, канали і мости. Канали, які є ідеальними фортифікаційними спорудами, і невеликі мости на дорогах другорядного значення. Підрив цих мостів суттєво уповільнив би просування ворога або зробив його неможливим. Ми виграли б золотий час.
▪️Те саме стосується мосту через річку Конка, перед Антонівським мостом. Подивіться карту, ви все зрозумієте.
▪️24 лютого міський військомат осаджували херсонські чоловіки з вимогою дати зброю і записатися у тро. Всередину їх не впустила воєнізована охорона, всім наказали прийти завтра. Назавтра, тобто 25 лютого, військомат уже був закритий і евакуйований.
▪️Доля тро-шників, яких оформили десь за тиждень до вторгнення і відвели на певні позиції, була трагічною. Саме цей епізод вимагає ретельного розслідування і притягнення винних до відповідальності. Особливо враховуючи, що деякі з тих, хто приймали рішення і на кого містяни покладають відповідальність за розграбування і знищення тро, зараз повертаються у Херсон на керівні посади.
▪️Питання колаборантів дуже болюче. Втекли далеко не всі. Є загроза повзучого реваншу. Але з другого боку, жителі міста налаштовані дуже рішуче. Подивимося, попереду боротьба і багато скандалів.
Я б сказала, що херсонським партизанам рано складати зброю, але це моя особиста думка.
▪️ Окупація для Херсона була пеклом. Невиносимо розуміти, що те саме зараз відбувається на інших окупованих територіях.
▪️Не були попереджені та евакуйовані люди з групи ризику: родини військових і ветеранів, родини поліцейських. До всіх до них прийшли практично у перші дні з "розстрільними списками".
▪️Місто накрила хвиля доносів. До дівчат - активісток, з якими ми говорили сьогодні, приходили з обшуками неодноразово. І тим не менше, всі вони ховали у сховках прапори і жовто-блакитну символіку, мотанки і браслети з нашими кольорами.
▪️Опір окупантам був відчайдушним. І це не тільки те, що ми бачили на відео, не тільки мітинги. Хоча за один такий вихід голіруч проти автоматів можна було б присвоїти звання міста-героя, і це було б справедливим.
Херсонці були руками, очима і вухами нашої армії. Жінки боролися пліч-о-пліч з чоловіками. Діти і підлітки коригували поряд зі старими.
▪️Через побиття і катування "на підвалі" пройшли тисячі людей. Крім катування струмом росіяни також застосовували ін'єкції хімічними препаратами і наркотиками, всі методи психологічного тиску, катували дітей на очах у батьків і навпаки, змушували членів родини катувати одне одного.
▪️Проводили побудинкові обходи і вимагали, щоб херсонці ішли до них на роботу. Люди навідріз відмовлялися.
▪️Ціни на оптовому овочевому ринку встановлювали силовим порядком. Наприклад, одного дня оголошували, що сьогодні вся черешня коштує 2 гривні за кілограм, і за таку ціну "викуповується" для конвою на Крим.
▪️У місті з'явилися види "промислів", про які ми не чули до окупації. Наприклад, торгівля самогонкою та паленим спиртом із пластикових бутлів на розлив.
▪️Вивезення на контрольовану росіянами територію було примусовим. Заходили у двір шість-вісім автоматників, давали 20 хвилин на збори і вивозили людей у невідомому напрямку.
▪️ У Херсон ми доїхали перед самим початком комендантської години, тому на блок-посту на в'їзд не стояли, черги не було.
▪️Місто чорне, ні вогника. І ось тут ми наочно побачили різницю між блекаутом на три дні і на три тижні. У другому випадку ніякі павербанки уже не рятують. Тільки свічки, романтика...
▪️На щастя, у бальшості квартир газові плити, і газ був. Це без перебільшення врятувало багатьом життя.
▪️Люди дуже переживають за Лівобережжя. Херсон зможе видихнути, коли росіян відтісняють кілометрів на 20 від Дніпра. Поки що по місту гатять без перестанку з усього, що під руку попаде. Ми вчора до пізньої ночі слухали канонаду і вибухи у місті.
▪️Херсонці дуже скучили за українськими продуктами. Черги під атб стоять астрономічні. Відмова від російських товарів була однією з форм опору. Не кажучи про те, що вони гидотні на смак і вчетверо дорожчі за наші.
▪️ ”Тамар, - каже мені жінка, яку взагалі неможливо ні налякати, ні похитнути. - Як я мрію про сирок з родзинками. Я заплющую очі, і він ніби переді мною лежить, у мене руки тремтять, так хочеться його розгорнути. Сирок, уявляєш?"
Пару днів тому росіяни влучили у цю чергу біля магазину, люди загинули.
▪️ І ще трохи про гімнюків. Ні одна порядна, відповідальна людина не пішла на співпрацю з росіянами. Незалежно від політичних поглядів чи попередньої громадської активності, чи хто там за кого голосував.
▪️Колаборантами стала гниль. От хто був гнилюком до окупації, той себе і проявив.
Директори шкіл, які вічно сиділи на бюджетних дотаціях, читай - пиляли бюджет із Сальдо. Чиновники, ділки, комунальники - всі ті самі "сальдівці", вилітки з того самого корупційного гнізда. Місту потрібна радикальна чистка і оздоровлення.
▪️І одним із етапів такого очищення має бути перейменування двох третин вулиць, топонімічна революція. Як же ріжуть око ці всі Ушакови, Суворови і Нахімови на центральних проспектах.
▪️Зате вулиця Героїв Крут - це найбільш нещасна, гнила і заросла канава у приватному секторі. Дуже символічно розставлені пріоритети, це обов'язково потрібно змінювати.
▪️А знаєте, як називалася школа, яка першою (і єдиною) кинулася в обійми росіянам? ШеГеТе. Її так всі називають, аж мені цікаво стало - що воно таке за ШГТ?
Виявляється, "Школа Гуманитарного Труда".
▪️Це місце, у якому реально вчилися херсонські діти, і за навчання у якому платили херсонські батьки.
☝ (До речі, ми з Ірою резервуємо назву про всяк випадок. "Школа примусової гуманітарної праці і каральної філології")
Друзі, дуже дякую тим, хто допоміг нам грошима на закупівлю товарів і долучився речами.
▪️За ці місяці через мої руки пройшло дуже багато речової допомоги на гуманітарному складі. І чого я тільки не надивилася! Були часи, коли після перебирання "гуманітарного" одягу я фізично не могла відмитися, ходила як шахтар вся чорна з голови до ніг. Не злічити, скільки лахміття ми просто винесли на смітник.
▪️Так от, у Херсон приїхала зовсім інша допомога від вас. Чисті, ретельно випрані або новенькі речі. Дуже красиві, береш у руки як витвір мистецтва, все запаковане з такою любов'ю і турботою, ретельно підписане.
▪️Дорогі мої, херсонці вам дуже дякують за підтримку і чуйність. Навряд чи я зможу передати ці емоції через екран, але деякі пальто чи чоботи ми приміряли і віддали нашим активістам прямо на складі. І повірте, у цьому темному підвалі стало світліше!
▪️Можете бути певні, всі ваші речі потраплять у хороші руки. У руки, які працювали всю окупацію на нашу перемогу.
Тамара ГОРІХА ЗЕРНЯ
▪️Я розумію, чому часто враження від звільнених територій викладають і формі діалогів чи уривків фраз. Для осмислення і узагальнення почутого потрібно багато часу і багато зусиль. Нижче - те що я почула у розмовах і бачила на власні очі, поїхали.
▪️Отже, лівобережна Херсонщина - це мости і канали, канали і мости. Канали, які є ідеальними фортифікаційними спорудами, і невеликі мости на дорогах другорядного значення. Підрив цих мостів суттєво уповільнив би просування ворога або зробив його неможливим. Ми виграли б золотий час.
▪️Те саме стосується мосту через річку Конка, перед Антонівським мостом. Подивіться карту, ви все зрозумієте.
▪️24 лютого міський військомат осаджували херсонські чоловіки з вимогою дати зброю і записатися у тро. Всередину їх не впустила воєнізована охорона, всім наказали прийти завтра. Назавтра, тобто 25 лютого, військомат уже був закритий і евакуйований.
▪️Доля тро-шників, яких оформили десь за тиждень до вторгнення і відвели на певні позиції, була трагічною. Саме цей епізод вимагає ретельного розслідування і притягнення винних до відповідальності. Особливо враховуючи, що деякі з тих, хто приймали рішення і на кого містяни покладають відповідальність за розграбування і знищення тро, зараз повертаються у Херсон на керівні посади.
▪️Питання колаборантів дуже болюче. Втекли далеко не всі. Є загроза повзучого реваншу. Але з другого боку, жителі міста налаштовані дуже рішуче. Подивимося, попереду боротьба і багато скандалів.
Я б сказала, що херсонським партизанам рано складати зброю, але це моя особиста думка.
▪️ Окупація для Херсона була пеклом. Невиносимо розуміти, що те саме зараз відбувається на інших окупованих територіях.
▪️Не були попереджені та евакуйовані люди з групи ризику: родини військових і ветеранів, родини поліцейських. До всіх до них прийшли практично у перші дні з "розстрільними списками".
▪️Місто накрила хвиля доносів. До дівчат - активісток, з якими ми говорили сьогодні, приходили з обшуками неодноразово. І тим не менше, всі вони ховали у сховках прапори і жовто-блакитну символіку, мотанки і браслети з нашими кольорами.
▪️Опір окупантам був відчайдушним. І це не тільки те, що ми бачили на відео, не тільки мітинги. Хоча за один такий вихід голіруч проти автоматів можна було б присвоїти звання міста-героя, і це було б справедливим.
Херсонці були руками, очима і вухами нашої армії. Жінки боролися пліч-о-пліч з чоловіками. Діти і підлітки коригували поряд зі старими.
▪️Через побиття і катування "на підвалі" пройшли тисячі людей. Крім катування струмом росіяни також застосовували ін'єкції хімічними препаратами і наркотиками, всі методи психологічного тиску, катували дітей на очах у батьків і навпаки, змушували членів родини катувати одне одного.
▪️Проводили побудинкові обходи і вимагали, щоб херсонці ішли до них на роботу. Люди навідріз відмовлялися.
▪️Ціни на оптовому овочевому ринку встановлювали силовим порядком. Наприклад, одного дня оголошували, що сьогодні вся черешня коштує 2 гривні за кілограм, і за таку ціну "викуповується" для конвою на Крим.
▪️У місті з'явилися види "промислів", про які ми не чули до окупації. Наприклад, торгівля самогонкою та паленим спиртом із пластикових бутлів на розлив.
▪️Вивезення на контрольовану росіянами територію було примусовим. Заходили у двір шість-вісім автоматників, давали 20 хвилин на збори і вивозили людей у невідомому напрямку.
▪️ У Херсон ми доїхали перед самим початком комендантської години, тому на блок-посту на в'їзд не стояли, черги не було.
▪️Місто чорне, ні вогника. І ось тут ми наочно побачили різницю між блекаутом на три дні і на три тижні. У другому випадку ніякі павербанки уже не рятують. Тільки свічки, романтика...
▪️На щастя, у бальшості квартир газові плити, і газ був. Це без перебільшення врятувало багатьом життя.
▪️Люди дуже переживають за Лівобережжя. Херсон зможе видихнути, коли росіян відтісняють кілометрів на 20 від Дніпра. Поки що по місту гатять без перестанку з усього, що під руку попаде. Ми вчора до пізньої ночі слухали канонаду і вибухи у місті.
▪️Херсонці дуже скучили за українськими продуктами. Черги під атб стоять астрономічні. Відмова від російських товарів була однією з форм опору. Не кажучи про те, що вони гидотні на смак і вчетверо дорожчі за наші.
▪️ ”Тамар, - каже мені жінка, яку взагалі неможливо ні налякати, ні похитнути. - Як я мрію про сирок з родзинками. Я заплющую очі, і він ніби переді мною лежить, у мене руки тремтять, так хочеться його розгорнути. Сирок, уявляєш?"
Пару днів тому росіяни влучили у цю чергу біля магазину, люди загинули.
▪️ І ще трохи про гімнюків. Ні одна порядна, відповідальна людина не пішла на співпрацю з росіянами. Незалежно від політичних поглядів чи попередньої громадської активності, чи хто там за кого голосував.
▪️Колаборантами стала гниль. От хто був гнилюком до окупації, той себе і проявив.
Директори шкіл, які вічно сиділи на бюджетних дотаціях, читай - пиляли бюджет із Сальдо. Чиновники, ділки, комунальники - всі ті самі "сальдівці", вилітки з того самого корупційного гнізда. Місту потрібна радикальна чистка і оздоровлення.
▪️І одним із етапів такого очищення має бути перейменування двох третин вулиць, топонімічна революція. Як же ріжуть око ці всі Ушакови, Суворови і Нахімови на центральних проспектах.
▪️Зате вулиця Героїв Крут - це найбільш нещасна, гнила і заросла канава у приватному секторі. Дуже символічно розставлені пріоритети, це обов'язково потрібно змінювати.
▪️А знаєте, як називалася школа, яка першою (і єдиною) кинулася в обійми росіянам? ШеГеТе. Її так всі називають, аж мені цікаво стало - що воно таке за ШГТ?
Виявляється, "Школа Гуманитарного Труда".
▪️Це місце, у якому реально вчилися херсонські діти, і за навчання у якому платили херсонські батьки.
☝ (До речі, ми з Ірою резервуємо назву про всяк випадок. "Школа примусової гуманітарної праці і каральної філології")
Друзі, дуже дякую тим, хто допоміг нам грошима на закупівлю товарів і долучився речами.
▪️За ці місяці через мої руки пройшло дуже багато речової допомоги на гуманітарному складі. І чого я тільки не надивилася! Були часи, коли після перебирання "гуманітарного" одягу я фізично не могла відмитися, ходила як шахтар вся чорна з голови до ніг. Не злічити, скільки лахміття ми просто винесли на смітник.
▪️Так от, у Херсон приїхала зовсім інша допомога від вас. Чисті, ретельно випрані або новенькі речі. Дуже красиві, береш у руки як витвір мистецтва, все запаковане з такою любов'ю і турботою, ретельно підписане.
▪️Дорогі мої, херсонці вам дуже дякують за підтримку і чуйність. Навряд чи я зможу передати ці емоції через екран, але деякі пальто чи чоботи ми приміряли і віддали нашим активістам прямо на складі. І повірте, у цьому темному підвалі стало світліше!
▪️Можете бути певні, всі ваші речі потраплять у хороші руки. У руки, які працювали всю окупацію на нашу перемогу.
Тамара ГОРІХА ЗЕРНЯ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |