Кати українців
В області зібрались рафінований кат-вертухай, одеський бойвик, що став членом Верховного суду, воєнком-агітатор та просвітитель народу ленінськими ідеями, колишній редактор газети, що недостатньо жваво прославляв Голодомор, і тому "виправлявся", ревно підписуючи смертні вироки, і прокурор, що мав совість.
Самовський Самуїл Ізраїлевич (1898-1977), во начальника Управління НКВД, полковник НКВД. 1925-1930 рр. уповноважений, начальник секретно-оперативного відділу ГПУ Полтави, 1930-1934 рр. начальник Особого відділу Харківського оперативного сектор ГПУ (проведення арештів, виконання безвідкладних розстрілів), 1934-1937 рр. Зам начальника, начальник Управління НКВД по Чернігівській області, 1937- 1941 рр. начальник дорожньо-транспортного відділу НКВД (транспортування засуджених) Дніпропетровської та Сахалінської залізних доріг. 1941-1949 рр. начальник відділу "Смерш" Далекосхідного Військового округу. З 1949 р. у відставці, персональний (!) пенсіонер. Помер в Ризі. Потомки мабуть вважають себе корінними жителями Латвії.
Корнєв Марк Борисович (1900-1939), начальник Управління НКВД. Під час Громадянської війни в Одесі підпільник-бойовик, член реввоєнтрибуналу Одеської воєнної округи. 1920-1927 рр. Начальник уїздними секретними підвідділами ЧК в Балті, Тирасполі, Вознесенську, зампред Одеської губЧК. 1924-1927 рр. нарком внутрішніх справ Молдавської АРСР, 1927-1934 рр. начальник відділів Вінницького, Полтавського, Донецького обл відділів ГПУ. 1934-1935 рр. голова спецколегії Верховного Суду УРСР (кат вищого гатунку - із чекістів-катів на голову управління Верховного Суду, така кар'єра можлива тільки в СРСР). 1935-1937 рр. начальник Київської міжкрайової школи НКВД СРСР. 1937 р. начальник Управління НКВД Молдавської АСРСР, 1937-1938 рр. начальник Управління НКВД Чернігівської області. 1938 р. помічник наркома внутрішніх справ БРСР. Розстріляний "за порушення соціалістичної законності" в березні 1939 р. в Москві.
Маркітан Павло Пилипович (1887-1937), 1-й секретар обкому. В Громадянську війну політпрацівник при військових штабах9-ї армії, Кавказького фронту, 28-ї армії Азербайджана. 1921-1925 рр. партфункціонер-інструктор в Донській області, Ростові-на-Дону, в Подольську. 1925-1926 рр. інструктор у відділі Центральної контрольної комісії наркомату РСІ УРСР. 1927-1928 рр. завідувач Головполітпросвіти НК просвіти УРСР. 1930-1932 рр. завідувач відділом культури і пропаганди ленінізму ЦК КП(б)У. 1932 р. 2-й секретар Київського, Одеського обкомів. 1934-1937 рр. 1-й секретар Чернігівського обкому. Розстріляний в жовтні 1937 р. "за порушення соціалістичної законності"
Склярський Марк Самойлович (пом. 1961), прокурор області. 1926-1927 рр. голова Кременчукського та Мелітопольського окружних судів. Через місяць після вписування в "трійку" звільнений з посади і з "трійки". Судячи з відсутності його імені серед репресованих - мав совість відійти від катівної роботи. Інших свідчень немає.
Голова - Михайлов Олексій Дмитрович (1902-1938), секретар обкому. 1925 р. Секретар парткому заводу в Слов'янську, 1927 р. зав Артемівського окружного відділу політпросвіти КП(б)У. 1930 р. редактор газети в Рикове (Єнакієво), 1932 р. редактор "Известия ВУУВХ" в Харкові. Припустився "політичної помилки" під час Голодомору, мабуть недостатньо підтримував в газеті політику партії, тому 1933-1935 рр. відправлений в політичний відділ МТС в село Ольшана Чернігівсьеої оласті. 1935 р. 1-й секретар Недригайлівського райкому. 1937-1938 рр. 2-й, 1-й секретар Чернігівського обкому КП(б)У. 1937-1938 рр. член ЦК КП(б)У. Розстріляний в вересні 1938 р. "за порушення соціалістичної законності".
Донченко Феодосій Григорович, зам прокурора області. Звільнений з "трійки" через двадцять днів після призначення. До січня 1942 р. був прокурором Кримської АРСР.
Савранський Ілля Лазарович, прокурор області. 1926-1930 рр. прокурор Коростенського та Бердичівського округів. 1937-1939 рр. прокурор Чернігівської області.
На їх руках - кров тисяч вбитих українців.
В'ячеслав НЕСТЕРОВ
Самовський Самуїл Ізраїлевич (1898-1977), во начальника Управління НКВД, полковник НКВД. 1925-1930 рр. уповноважений, начальник секретно-оперативного відділу ГПУ Полтави, 1930-1934 рр. начальник Особого відділу Харківського оперативного сектор ГПУ (проведення арештів, виконання безвідкладних розстрілів), 1934-1937 рр. Зам начальника, начальник Управління НКВД по Чернігівській області, 1937- 1941 рр. начальник дорожньо-транспортного відділу НКВД (транспортування засуджених) Дніпропетровської та Сахалінської залізних доріг. 1941-1949 рр. начальник відділу "Смерш" Далекосхідного Військового округу. З 1949 р. у відставці, персональний (!) пенсіонер. Помер в Ризі. Потомки мабуть вважають себе корінними жителями Латвії.
Корнєв Марк Борисович (1900-1939), начальник Управління НКВД. Під час Громадянської війни в Одесі підпільник-бойовик, член реввоєнтрибуналу Одеської воєнної округи. 1920-1927 рр. Начальник уїздними секретними підвідділами ЧК в Балті, Тирасполі, Вознесенську, зампред Одеської губЧК. 1924-1927 рр. нарком внутрішніх справ Молдавської АРСР, 1927-1934 рр. начальник відділів Вінницького, Полтавського, Донецького обл відділів ГПУ. 1934-1935 рр. голова спецколегії Верховного Суду УРСР (кат вищого гатунку - із чекістів-катів на голову управління Верховного Суду, така кар'єра можлива тільки в СРСР). 1935-1937 рр. начальник Київської міжкрайової школи НКВД СРСР. 1937 р. начальник Управління НКВД Молдавської АСРСР, 1937-1938 рр. начальник Управління НКВД Чернігівської області. 1938 р. помічник наркома внутрішніх справ БРСР. Розстріляний "за порушення соціалістичної законності" в березні 1939 р. в Москві.
Маркітан Павло Пилипович (1887-1937), 1-й секретар обкому. В Громадянську війну політпрацівник при військових штабах9-ї армії, Кавказького фронту, 28-ї армії Азербайджана. 1921-1925 рр. партфункціонер-інструктор в Донській області, Ростові-на-Дону, в Подольську. 1925-1926 рр. інструктор у відділі Центральної контрольної комісії наркомату РСІ УРСР. 1927-1928 рр. завідувач Головполітпросвіти НК просвіти УРСР. 1930-1932 рр. завідувач відділом культури і пропаганди ленінізму ЦК КП(б)У. 1932 р. 2-й секретар Київського, Одеського обкомів. 1934-1937 рр. 1-й секретар Чернігівського обкому. Розстріляний в жовтні 1937 р. "за порушення соціалістичної законності"
Склярський Марк Самойлович (пом. 1961), прокурор області. 1926-1927 рр. голова Кременчукського та Мелітопольського окружних судів. Через місяць після вписування в "трійку" звільнений з посади і з "трійки". Судячи з відсутності його імені серед репресованих - мав совість відійти від катівної роботи. Інших свідчень немає.
Голова - Михайлов Олексій Дмитрович (1902-1938), секретар обкому. 1925 р. Секретар парткому заводу в Слов'янську, 1927 р. зав Артемівського окружного відділу політпросвіти КП(б)У. 1930 р. редактор газети в Рикове (Єнакієво), 1932 р. редактор "Известия ВУУВХ" в Харкові. Припустився "політичної помилки" під час Голодомору, мабуть недостатньо підтримував в газеті політику партії, тому 1933-1935 рр. відправлений в політичний відділ МТС в село Ольшана Чернігівсьеої оласті. 1935 р. 1-й секретар Недригайлівського райкому. 1937-1938 рр. 2-й, 1-й секретар Чернігівського обкому КП(б)У. 1937-1938 рр. член ЦК КП(б)У. Розстріляний в вересні 1938 р. "за порушення соціалістичної законності".
Донченко Феодосій Григорович, зам прокурора області. Звільнений з "трійки" через двадцять днів після призначення. До січня 1942 р. був прокурором Кримської АРСР.
Савранський Ілля Лазарович, прокурор області. 1926-1930 рр. прокурор Коростенського та Бердичівського округів. 1937-1939 рр. прокурор Чернігівської області.
На їх руках - кров тисяч вбитих українців.
В'ячеслав НЕСТЕРОВ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |