Як було колись. Про що писали чернігівські журнали

«Черниговские Епархиальные известия» у №3 від 1 лютого 1867 року повідомили про «Розпорядження Вищого Уряду Росії» про встановлення посадових окладів керівництву та викладачам Чернігівської духовної семінарії. Штатна платня визначалась: ректору семінарії — 257 рублів 40 копійок, інспектору та економу по 128 рублів 70 копійок, шести штатним професорам — по 257 рублів, лікарю — 143 р., бібліотекарю — 71, вчителю живопису — 120 р., викладачам французької та німецької мов — 171 р. 60 коп. До цього кожному визначалась доплата із коштів Єпархії трохи менша за розмір основної платні, а також «квартирна» грошова допомога в розмірі 50 рублів.

Чернігівські Єпархіяльні відомості в цьому ж номері повідомили про Указ Урядового Сенату від 21 грудня 1866 року про виправні приюти. Згідно з цим Указом, місцевій владі надавалось право стягувати з батьків, чиї неповнолітні діти потрапляли до таких приютів за скоєні правопорушення, відповідну платню. Між тим ставилася умова: сім’ї, які живуть бідно, не повинні платити таким виправним закладам більше 3 рублів на місяць.

15 січня 1867 року Єпархіяльні відомості проінформували читачів про крадіжку воску з комори свічного заводу, який належав чернігівському архієрейському домоуправлінню. У доповідній зазначалось, що «викрадено 48 короваїв білого воску, а дев’ять залишилось не вкраденими… В коморі знаходилось вікно, через яке вчинена крадіжка, з розбитим склом і пошкодженими зламаними рамами, одна решітка вигнута назовні, інша — в середину…

У «Известиях і оголошеннях»(додаток до "Черніговскіх ізвестій" повідомлялося про відкриття парафіяльного піклування при Миколаївській церкві села Ушні Сосницького повіту 30 грудня 1866.

У цьому ж випуску опубліковано рішення митрополита Московського Філарета «від січня 3-го дня 1867» в необхідності надання допомоги «обителям Криту (по-нинішньому Кандії), з них особливо жіночої статі, дітям і старцям, що найміцніші з них виснажують свої сили й кошти у збройній боротьбі». Тут же повідомлялося про осіб, які вже пожертвували кошти на захист кандіотів-християн.

У 4-ому номері від 15 лютого 1867 «Чернігівські єпархіальні відомості» повідомили про нагляд за учнями духовно-навчальних закладів під час купання весняно-літнього сезону. Це рішення було продиктовано тим, що під час купання попереднього року потонуло кілька учнів Костромської і Тульської семінарій.

У 1865 році йшло будівництво парафіяльної кам'яної церкви в селі Плоске Ніжинського повіту на місці згорілої 22 квітня 1863. Про це повідомили 22 серпня 1865 «Чернігівські єпархіальні відомості». У цей же час у селі Плоске парафіяльного піклування Михайлівської церкви відбувалися вибори голови піклування і членів. Головою обрано з прихожан потомственного дворянина, титульного радника Ф.Т. Хоменка, почесними членами — землевласників: командира лейб-гвардії Литовського полку генерал-майора і кавалера В.В. Каталєя, працівника міністерства внутрішніх справ дійсного статського радника і кавалера І.В.Каталєя, командира полегшеної батареї № 2 20-ої артилерійської бригади підполковника і кавалера Г.В. Каталєя. Далі «Чернігівські єпархіальні відомості» повідомляли про те, що хоча вищезгадані особи й мешкають у різних місцях Вітчизни, але можуть бути обрані членами парафіяльного піклування, бо прах їхніх батьків покоїться на тому місці, де згоріла церква... Також членами парафіяльного піклування були обрані: четверо дворян, один міщанин, четверо відставних унтер-офіцерів, двох козаків, одного казенного селянина й одного селянина-власника.

Сергій Кордик,
за матеріалами історичних видань 1867 року випуску, газета "Біла хата"